Сценарій свята "ПРОЩАННЯ З БУКВАРИКОМ"

 

СВЯТВЕЧІР В УКРАЇНСЬКІЙ РОДИНІ

 

Ведучий 1. Із святом величним, із святом урочистим

                      Вас вітаєм нині ми на Україні.

                      З ним приходить радість в кожну хату – всюди,

                      Як в часи минулі знов святкують люди.

                      Святкують, радіють, що Христос родився,

                      Що в яслах на сіні він для нас явився.

                      В святковий цей вечір, в щасливу цю годину

                      Вітаєм старших, молодих, усю нашу родину.

 

Ведучий 2. Січень. Шосте. Святий вечір. На дворі мороз,

                      Аж дух перехоплює малечі.

                     В хаті прибрано святково.

                     На столі 12 страв.

                     Тато свічечку воскову засвітив і побажав

                     Всім в веселий Святий вечір,

                     Щоб у сім’ї у нас був лад,

                     Щоб без сварок, суперечок дочекати других свят.

    Українська хата. Образи, стіл, лава. Господиня доварює вечерю, бабуся в кутку вчить дітей колядувати. Господар сидить на лаві, слухає коляду.

Господиня. (До чоловіка) – Іване, скоро зірка зійде, треба сідати до вечері, а ти ще худобу не обійшов. Та й дідуха треба внести до хати, сіна. Не сиди, берися до роботи, бо в мене вже майже все готово.

Господар. Та так гарно колядують, що слухав би і слухав. Це ж іще як рік тому колядували.

Господиня. І чому це тебе на спогади потягнуло?

Господар. Бо я й сам дуже люблю колядувати.

Господиня. Ну йди вже, йди, бо ми знову будемо пізніше всіх вечеряти.

Господар. Усе встигнемо, і буде не гірше, ніж у людей. А ви, діти, з бабусею допоможіть мамі вечерю доварити, та й будемо з Божою поміччю розпочинати.

                ( Господар виходить за дідухом)

Мар’янка (ласкаво): - Мамочко, що вам допомогти? Ми з бабусею швидко впораємось.

Господиня. Дякую, помічниці мої дорогі. Вечеря готова. Зараз буду подавати на стіл.

Мар’янка. Мамо, а чому свята називають Різдвяними?

Господиня. А ти попроси бабусю. Поки батько обійде худібку та принесе дідуха і сіна в хату, вона встигне розповісти дещо про сьогоднішнє свято.

Олежик. (До бабусі) -Розкажіть, бабусю, розкажіть! Ну будь ласка!

Бабуся. Ну гаразд. Сідайте сюди та й слухайте. Колись давно в місті Вифлеємі у Діви Марії народився Син – Ісус. Коли він народився, на небі засіяла ясна зірка. Гінці ходили від хати до хати, сповіщаючи радісну новину. На землю зійшла благодать.

     Ісус заходив у кожну хату, в кожну родину. Він вчив людей добра, справедливості. Вчив не кривдити бідного, помагати слабшому, бути чесним, працьовитим. Ніколи не обманювати. А дітям маленьким дарував здоров’я, радість, втіху. Вчив бути слухняними і поважати старших.

     З того часу день, коли народився Ісус Христос, люди назвали Різдвом Христовим. В кожній українській оселі святкують Свят-вечір, прикрашають ялинку, варять кутю, колядують, зичать один одному щастя, здоров’я на цілий рік.

Господиня. Ой, щось заговорились ми з вами. Вже й тато йде.

Господар. Віншую вас з тим святом, з Різдвом Христовим! Дай нам, Боже, дочекати до Нового року, від Нового року до Богоявлення, від Богоявлення до Воскресіння, від Воскресіння до Вознесіння, до ста літ, поки нам Бог назначив вік. Христос ся рождає! (Ставить дідух на покуті)

Всі. Славімо Його!

Господиня. Але здалось би соломи і сіна на пшеницю і всяку пашницю. Щоб гарний був прибуток і дохід у нашому подвір’ї на наступний рік, треба , діти, поквокати!

Олежик. Кво, кво, на Різдво, на Різдвяні свята.

                  Скачуть діти на соломі, як перепелята.

Мар’янка. Кво, кво, на Різдво, один когут, курок сто.

                     А яєчок двісті! Понесем до міста!

Бабуся. (Встає і застеляє стіл сіном). Сіно, діти, стелиться на столі, тому що Ісус народився на сіні. По кутках кладеться часник, щоб зло втікало, а добро в хаті осідало, щоб були ми всі здорові.

Господар. Жінко, неси кутю і калачі, гриби і киселі, пшоняники і капустяники. А ви, діточки, вареники і голубці, оселедці і решта всіх 12 страв. (Діти допомагають мамі і бабусі накрити на стіл)

Господар. От і дочекалися. Давайте всі до столу. Та перш, ніж сісти до столу, годиться до молитви стати.

                             (Моляться «Отче наш»)

Господар. Дай, Боже, нам, рідні мої, від нині рік дочекати. Щоб жили ми в добрі і в здоров’ї, щоб діти були слухняними, добре вчились у школі, щоб наша мама була лагідна і привітна, щоб бабця дочекалася другої Святої вечері. Подякуємо, діти, бабусі і мамі за турботу про нас, за добро і ласку! (Діти підходять до матері і бабусі і цілують).

Бабуся. Дякую вам, мої рідні.

Господар. (Підкидає кутю). Щоб бджоли у нас роїлися. Першу ложку куті треба з’їсти стоячи, аби пшениця не полягла.

Господиня. А тепер до борщу і пирогів можна братися.

Олежик. Мамо, колядники йдуть! Чуєте?

 

                                                 В Е Р Т Е П

 

Ведучий 3. Дзень-дзень! Сьогодні свято.

                      Заливаються дзвінки.

                      На подвір’я в нашу хату вже ідуть колядники.

                      Ангел радісну й приємну всім новину возвістив,

                      Що у місті Вифлеємі нам Христос ся народив.

Ведуча 4. Що прийшов володар світу, Месія, поборник тьми,

                    Вчитель Нового Завіту, світоч правди між людьми.

                    Ясна зірка над вертепом освітила висоту,

                     Пастушки прийшли зі степу, возвістили новину.

                                  (Коляда «Добрий вечір тобі…»)

Пастушок 1. Добрий вечір! Мир в цій хаті!

                       Ми прийшли вам розказати

                        Про чудесную новину –

                        Про небесную дитину.

Пастушок 2. Ми вночі при стаді спали і не чули, і не знали,

                         Що коїться в небесах у тих земних сторонах.

Пастушок 3. Аж тут прямо серед ночі протираєм сонні очі

                        І чуєм, мов би хто співає – а на сході зірка сяє.

Пастушок 1. Ми почули спів ангелів, спів величний, спів веселий,

                        Що у вертепі, у яскині Божий Син родився нині.

Пастушок 2. А та зірка в небесах всім показувала шлях.

                        Всі ми скоро повставали, ще з собою дари взяли

                         І Ісуса Божого вітали.

                         Й до вертепу поспішили. Вздріли там Дитятко миле!

Пастушок 3. Ми Ісусові вклонились, Богу Господу молились

                        Та й Ісусові в яскині, щоб дав долю Україні.

                                   (Коляда «Темненькая нічка»)

Пастушок 1. О, то я ще в тій хвилині йду з дарунком до яскині.

                        Та й усіх буду скликати – Богові поклін віддати!

                                (Вбігає жид)

Жид. Що я бачу, що я чую!

           Щоб у ніч таку страшную,

           В таку студінь мандрувати,

           Напасти собі шукати.

            Чи не ліпше в хаті сісти,

            Трохи випити і з’їсти (показує кошик)

            Те, що Мошко вам приніс

            І поставив перед ніс.

Пастушок 2. О! Ні! Того вже не буде!

                        Не такі вже нині люди,

                        Щоб із Мошком гиндель мати,

                        А про Бога забувати.

Пастушок 3. Хто вклонитись хоче Богу,

                        Той збирається в дорогу.

                        Чи там студінь, чи зима –

                         Перешкод йому нема.

Жид. Ось такі ви! Ну, ну, ну!

Пастушок 1. Он ще люди якісь йдуть.

                        Напевно, зібрались в далекую путь.

                             (Заходять 3 Царі)

Цар 1. З далеких країн ми ідемо,

             Дари багаті з собою несемо,

             Месію Ісуса йдем привітати.

             Чи не можете нам шлях-дорогу показати?

Цар 2. До Вифлеєму спішимося нині Ісуса вітати в бідній яскині.

             Ясна зоря нам шлях освіщає, про дорогу до спасіння напоминає.

Цар 3. А скажіть нам, добрі люди, що за народ, яка країна ось тут буде?

             Чи ми на добру землю вступили, чи, може, ми заблудили?

Україна. Ні, це земля славна і дуже багата,

                  Сльозами і кров’ю вся обіллята.

                  Це земля українська, козацька мати.

                  Колись могутня, та що казати!

                  А зараз стогне, плаче Україна сумна, невесела:

                  Кругом безлад у країні,

                  Засмічені річки і села.

                  Нема влади у державі!

                  Розпусні сини

                  Сплюндрували Україну гірше сатани!

                  Правда ходить обідрана, брехня вередує,

                   А над дітьми козацькими яничар панує.

                   Журба гори покриває, у смутку ліси.

                   Кістку кинули між нарід, а тепер, мов пси,

                   Християни ворогують, єднання нема,

                       Жиди руки потирають, а добра – дарма…

                                 

   Жид. Гендель, гендель, продаю нафту за кордон.

              Криза, криза в Україні. А в Мошка – мільйон!

              Вміє Мошко гендлювати, знає, знає з ким!

              Продав, продав Московщині флот увесь і Крим.

              В Україні добре жити: цукор і зерно,

              Дає доляр заробити Мошкові давно.

              Сура вклала долярики у швейцарський банк.

              Мошку рекет не страшний – купить Мошко танк!

Цар 1. Мовчи, проклятий жидовино!

             Ми не прийшли тут гендлювати,

             А Месію прославляти.

Україна. Темнії сили Україну обкували,

                 Щоб вони в нічку ту геть пропали!

Цар 2. Справді так буде, добрії люди!

Цар 3. Воля настане, муки не буде.

Цар 1. Бо народиться світу владика,

             Скрізь запанує радість велика.

Україна. Ми народ великий, сильний, тільки єдності нам брак.

                  Та прийде наш час суспільний – і дійде до згоди брат.

                  Бо були на Україні повоєнної пори

                  В кожній хаті, чи в родині зі сльозами вечори.

                           (Коляда «Настав сумний Святий Вечір»)

Україна. Не дай, Боже, нам пізнати найкоротшу з цього мить.

                  Будьмо радісні й багаті! Хай нас Бог благословить!

                                           (Входить Воїн)

Воїн. Хто тут є, той мусить встати,

           Царя Ірода вітати, честь і шану йому дати!

Ірод. Хто тут сміє бунтувати і зі мною сперечатись?

           Лиш один я Ірод-цар, над царями володар!

Воїн. Великий царю Іроде! По царству снують слухи, що у нашому царстві цар-спаситель всього світу народився.

Ірод. А скажіть мені, гультяї, хто ж ті вісті розпускає?

           Хто бунтує мої люди? Страшне горе йому буде!

           Признавайтесь ви ураз, то прощу ще вам в цей час.

Цар 1. Справді народився Месія, люду бідного надія.

Цар 2. Про це в книгах нам писали і по звіздах розказали.

Цар 3. Зоря шлях нам показала, славу Богу сповіщала.

Ірод. А скажіть, де ця дитина, що вродилась в цю хвилину?

           Де отець її, де мати, щоб їх можна привітати?

Цар 2. Ні, не  скажемо, Іроде!

            Ти проклятий вражий роде!

            Ти Дитя захочеш вбити,

            Світло в пітьмі загубити.

Ірод. Гей, воїни, йдіть шукайте і всім голови стинайте!

            Повбивайте усі діти, що родились на цім світі.

            Щоби сліду їх не стало,

            І царство моє щоб не впало.

Ангел. Стій, проклятий! Ані кроку не поступишся в тій хвилі!

              Не прожить тобі й півроку – вб’ють тебе небесні сили.

              Смерть наклав ти на невинний люд села.

             Поламало б тобі кості, щоб ганебно ти пропав!

             Тут я сповню волю Божу – і покривдженим поможу!

                      (Махнув мечем на Ірода)

            Геть від них! Це Божа справа! Ти до них не маєш права. Геть!

                         (Ірод і Жид утікають)

Ангел. Правда світла, переможна

             Нині на весь світ торжествує.

             І з Ісусом, Сином Божим,

             Весь народ ликує!

                               (Коляда «На Різдво Христове»)

Царі. О слава, слава Богу! Можемо іти в дорогу!

Ангел. Можете іти свобідно і служити Богу гідно.

Цар 1. Пізній час! Пора рушати.

             Треба лиш повіншувати.

                                 (Вбігають дві Українки)

Українка 1.  Постривайте! Постривайте!

                        І ще нас ви почекайте.

                        Ми підемо також з вами Богу поклін дати,

                        Нашого царя привітати.

Українка 2. Христос народився! Радіймо всі нині!

                       В Христовій любові всі будьмо єдині!

Українка 1. Нехай ця радісна новина розвіє смуток і тривогу.

                       За те, що Бог послав нам Сина,

                       Ми дружно скажем:

Всі:                 СЛАВА БОГУ!!!

Українка 2. Небесні хори Його вітали

                     На цій планеті, де стільки зла.

                     Про мир небесний вони звіщали,-

                     Хвала Творцеві!

Всі:              За все хвала!

Українка 1. Христос родився! Нехай лунає

                       Хвала й подяка Йому від нас.

                       Хай вся Вселенна Йому співає

                       У цей чудовий різдвяний час.

                      (Коляда «Небо і земля»)

Цар 1. Господарі, прощавайте!

             В гаразді ви проживайте,

              Хай мине вас усе лихо,

              Хай сидить біда вже тихо.

Цар 2. Щоб журби ви вже не мали,

             Недостатків не зазнали –

             Щоб у всьому вам щастило,

             Щоб вам було жити мило.

Цар 3. Всім дорослим і маленьким

             Зичу: жийте здоровенькі!

             На потіху всій родині

              І на славу Україні.

Ангел. Прощавайте! Мир цій хаті!

             Будьте щасливі й багаті!

             Майте долю добру й гожу,

             Тільки вірте в ласку Божу!

             Божа ласка вас спасе, -

             Край і нарід піднесе.

1 учень. Хай нам світить світло Боже,

                Що живе у нас в серцях!

                Хай всі біди переможе

                І покаже світлий шлях!..

               А тепер – пора рушати.

               Треба лиш повіншувати.

2 учень. Віншуємо нині вам, люди добрі!

                Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

                Якщо в вашій хаті хтось гірко сумує,

               Якщо в вашій хаті когось бракує,

               Того, хто сумує, - розвеселяйте!

               Кого бракує – не забувайте!

                             (Коляда «Нова радість стала»)

Жид. А я вам віншую, як той жид:

           Най вам щастя держит!

           Най вам буде молока від корови, від бика.

           Нех вам кури ся несут,

           Нех вам яйце знесе когут.

           А за тоє повідзення дайте грошей до кишені.

           А ще дайте пампушок, трохи меду і грушок.

3 учень. Ми ще раз всіх вітаємо,

                Здоров’я, щастя всім бажаємо.

                І хай цей вечір пам’ятається!

Всі:         ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!!!