Сценарій свята "ПРОЩАННЯ З БУКВАРИКОМ"
СВЯТО ПРОЩАННЯ З БУКВАРЕМ
Ведуча. Добрий день! Ми раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що? Всі зібралися у залі?
Ведучий. Та ні, когось не вистачає.
Ведуча. Кого? А ну ж бо, відгадайте, а потім радо привітайте!
Пісня "ШКОЛЯРИКИ" (на мотив пісеньки Буратіно)
Ведучий. До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє вже читать й писать,
Усі їх радо пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі: ШКО - ЛЯ - РИ - КИ!
Ведуча: Хто радує і тат і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх радо пізнають,
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі: ШКО - ЛЯ - РИ - КИ!
Ведучий: Що ж, вітайте! Ось він, наш зірковий 1-А клас!
( Під музику заходять учні 1 класу)
Ведуча. В першім класі урочистий
День прощання з Букварем.
Світить сонце променисто.
Всіх вітаємо з цим днем!
Ведучий. Програма наша розважальна,
і весела, й ігрова.
Пригадай, як вчив колись ти
перші букви та слова.
Вчитель. Шановні друзі! Дорогі гості! Сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб хоч на деякий час забути про свої щоденні клопоти і негаразди. І разом з нашими дітьми повернутися в дитинство. Сьогодні у 1 класі справді незвичайний день - ми прощаємося з першим підручником - "Буквариком", підводимо підсумки, чого ж ми навчилися за один рік. А навчилися ми багато чого. По-перше, всі ми вміємо читати, писати і рахувати. По-друге, ми навчилися дружити, а це теж дуже важливо. За цей рік у всіх нас були маленькі перемоги і поразки, успіхи і невдачі.
І сьогодні я від свого імені і від імені наших дітей хочу вам щиро подякувати за терпеливість, за допомогу, за доброту. Бо майже для всіх вас цей навчальний рік був таким же важким і відповідальним, як і для ваших дітей. На ваших обличчях сяяли щасливі усмішки, якщо у ваших дітей було все гаразд, і на очах бриніли сльози, якщо у ваших першокласників траплялися невдачі.
Особливі вітання вам, дорогі діти! Ви успішно подолали перший рубіж у своєму шкільному житті. І таких рубежів у вас буде ще дуже багато. Я хочу побажати вам всім міцного здоров"я, успіхів у навчанні, терпеливості, наполегливості, і тоді ви підкорите вершини науки. А це надзвичайно важкий труд.
А зараз розпочинаємо наш ранок.
СЦЕНКА 1
Ведучий. В тридесятім царстві, в далекім государстві
правив дуже мудрмий Цар, вже старенький государ.
( Виходить Цар)
Цар. Ой, який я вже старенький!
Часто став хворіти.
Королівству молоденький
Цар потрібен, діти.
Ведуча. У Царя була дитина,
у сім"ї одна-єдина.
Вік у дівчинки - сім років.
Буть принцесою не проти.
Ведучий. Дуже доньку Цар любив
Та за успіхи хвалив.
Час прийшов до школи йти,
Ключ до справжніх знань знайти.
Цар. Люба доню, час до школи йти тобі навчатись.
Щоб правити королівством, в граматиці слід знатись.
Вчити букви, вчити звуки. Вивчиш - і одразу
Будеш вміти ти писати царськії укази.
Ведуча. Та принцеса вередує.
Ніби про знання й не чує.
Хоче тільки чепуритись
Й зовсім вже не хоче вчитись.
Принцеса. Та навіщо ж знати букви ці примарні?
Та від них мені насняться тільки сни кошмарні!
Цар. Доню, править королівством дуже складна штука.
Щоб в державі був порядок, поможе наука.
Принцеса. Дуже гарна я дівчина й без тієї школи!
А як буду королівна - не нароблю шкоди.
Ведучий. Дуже довго сперечалися Цар і Принцеса. Кожен намагався довести свою правоту. Не було у Царя спадкоємців, крім впертої Принцеси. І тоді вирішив він дати їй право видати один указ. І якщо цей указ наведе лад у королівстві, то Принцеса і без навчання у школі зможе стати справжньою королевою. Дуже зраділа Принцеса!
Принцеса. Писарю, сюди заходь! Сідай, і мій указ виводь!
Видам перший свій указ: "Хай всі букви зникнуть враз!
Книг не буде вже ніколи! І закриються всі школи!
Писар. Лихо, лихо, Королівно!
Все це буде дуже дивно.
Як без букв, без цифр нам жити?
Як це - в школу не ходити?
Ведуча. Та хіба можна сперечатись із самою Королівною? Писар слухняно дописав указ, який одразу набрав сили. В королівстві закрилися школи. Ніхто вже не вчився. І тут почалися великі проблеми.
Йшли роки. Зовсім стареньким став Цар. Подорослішала й Принцеса. Стала вона дуже гарною. Почали до неї свататися принци. То квіти їй подарують, то коштовності. Та одного разу Принцесі надійшов лист.
Листоноша. Пошта для Принцеси!
Дуже цінний лист.
Віз я його принцесі
Через поле й ліс.
Принцеса. Мабуть, лист від принца
з далеких держав.
Ой, який він гарний!
Що ж він написав?
Ведучий. Та у цьому королівстві букв ніхто не знає.
І листа ніхто Принцесі вже не прочитає.
Ведуча. Довго мучилась Принцеса, бігала туди-сюди.
Шкодувала, що з указом стільки здобула біди.
Ведучий. Раптом сонце заясніло, хмара відступилась.
І у царському палаці Фея враз з"явилась.
( Заходить Фея)
Фея. Добрий день тобі, Принцесо, і шановні діти!
Бачу, тяжко без науки вам у світі жити.
Довго я спостерігала, як ти тут ледарювала.
Не хотіла в школі вчитись, працювати і трудитись.
А тепер не можеш ти прочитать навіть листи.
Ну, чи гарно ти вчинила, коли школи відмінила?
Принцеса. Фею, рідна, поможи, мені букви поверни.
Вивчу букви я одразу. Не тримай на нас образу.
Фея. Я не можу це зробити. Допоможуть тільки діти,
школярики-першаки, Букваря помічники.
Принцеса. Що ж робити, що ж казати?
Як же школярів благати?
Що Буквар ваш друг, я знаю.
То й про поміч вас благаю.
Попросіть Букварика, вашого товариша,
Щоб до мене повернувся і образи всі забувся.
Вчитель. Діти, допоможемо Принцесі і всім жителям королівства? Попросимо Букварика нам допомогти? Давайте згадаємо, чого навчив нас Букварик.
СЦЕНКА 2
(Дівчинка сидить за партою, з-за дверей чути нявкання)
- Мурчику, годі нявчати!
Я літери буду вивчати!
(Чути кукурікання)
- Не клич мене, Петько, облиш!
Я вчитися буду! А киш!
( Хтось кличе дівчинку)
- Я кинула ляльку, сиджу і мовчу.
Ой, ніколи гратись, бо літери вчу.
Вчитель. Оксанко, а скільки ж літер ти вже вивчила?
Оксанка. Ой, багато! Аж 33!
Вчитель. То ж на свято їх проси!
Дівчика. Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято!
( Заходять літери)
1 учень. Нас 33, нас 33.
У нас міцна сім"я.
Складаємо слова нові.
Всі. Від А до Я.
2 учень. Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки.
Всі. Від А до Я
3 учень. Знай рідну мову і вивчай,
вона твоя й моя.
Та перш за все абетку знай.
Всі. Від А до Я.
4 учень. Ми - букви добре вивчені,
Знайомі хлопцю й дівчині.
Читає й пише нас
Чудово перший клас.
5 учень. Ми красиві та стрункі,
прикрашаєм сторінки.
І привчаємо малят
Гарні книжечки читать.
Вчитель. Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до нас на свято?
Літери. Завітає. Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!
( Заходить Букварик)
Буквар. Я - Букварик вам відомий, дуже гарний, малюнковий.
Залюбки всіх вчу читати, нема часу спочивати.
Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,
І малечу як зустріну, грамоти одразу вчу.
Я щасливий дуже, і тому радію,
Що всі діти в першім класі вже читати вміють.
От ми гуртом і розберем, як ви мене учили.
Чи всі зі мною, Букварем, весело дружили.
Учень. Веселе місто Алфавіт, йому сьогодні наш привіт!
До нього наш лягає путь, у ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах. А кожне слово - звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож, в похід за мною вслід!
Вчитель. Отже, зараз ми перевіримо, чи всі букви на місці. Починаємо перекличку!
Букви. А, Б, В, Г, Г, Д - попереду йде.
Е, Є Ж, З, И, І, Ї - нові друзі це твої.
Й, та К, Л, М - хором дружно ми назвем.
Н, О, П, Р, С - ти їх упізнаєш?
Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш - за друзями поспіша,
Щ, Ь, Ю, Я - алфавіт увесь. Ось так!
Букварик. Так ми, діти, повторили
Букви ті, що уже вчили.
Хто старанно букви вчив,
Той грамоту заслужив!
( Забігає Незнайко)
Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Вчитель. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?
Незнайко. Добрий вечір!
Вчитель. Який вечір? Адже ще день!
Незнайко. А я не знаю, вечір чи день.
Вчитель. А чого це ти так репетував?
Незнайко. Та то я від злодія втікав.
Вчитель. Від злодія? Якого злодія?
Незнайко. Від звичайного. Хотів у мене мою шапку вкрасти.
Вчитель. Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко. Я к це навіщо? А ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова.
Вчитель. Ой, Незнайку. Не сміши нас! В тебе розумна голова?! Ти ж нічогісінько не знаєш, тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що знаєеш...
- Яка це літера? ( К )
Незнайко. Пів жука.
Вчитель. А точніше?
Діти. Літера "ка"!
Незнайко. Ха! Як муха!
Вчитель. А оце? (О)
Незнайко. Та це кругле яйце!
Вчитель. А ми що, діти, скажемо?
Діти. Це буква "о".
Вчитель. Ну що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Букв ти не знаєш, тому й книжок не читаєш...
Незнайко. Хто? Я? Та я всі на світі книжки вже давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку, як Капітошка втік від діда й баби. А ще про те, як дід загубив у лісі шкарпетку...
Вчитель. Все переплутав ти, Незнайку,
Все на світі. І тільки посміялись з тебе діти.
Ти до школи мусиш записатись, щоб цікавого й розумного дізнатись.
Бо дітей у школі всього навчили,
І співати вони дуже полюбили.
Пісня "МИ - ПЕРШОКЛАСНИКИ"
1.Нові портфелики,
А в них - букварики.
Не так то просто
Серед друзів нас знайти.
Приспів.
Ми - першокласники, |
Ми - однокласники, |
О, як нам весело |
Гуртом до школи йти! | (2)
2. Ми пишем палички,
Крючечки, галочки.
Складаєм літери
До купки у склади.
Приспів.
3. Малюєм пташечки,
Квітки-ромашечки,
Співаєм весело,
Ти, пісенько, лети!
Приспів.Ось лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить півень рятувати,
В лиса півника забрати.
(Котик і півник)
Біди наробило,
Щось біле кругленьке
Хвостиком розбило.
Сумує бабуся і плаче,
Дідусь витирає сльозу,
А курочка кудкудаче:
«Я вам золоте принесу!» («Курочка Ряба»)
3. На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
Встигли відгадати? («Ріпка»)
4. Вигнав дід козу із хати
Та й пішла вона блукати:
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)
5. Вовка зовсім не боявся
І ведмедю не дістався,Але лисиці на зубок
Все ж потрапив… (Колобок)
Вчитель . Ну, що зрозумів, Незнайко, навіщо треба вчити букви?
Незнайко. Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати. А можна я у вас на святі посиджу? Може ще чомусь навчусь?
Вчитель. Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.
|
1 учень. Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від "А" до "Я",
І сторіночку останню
Прочитали з Букваря.
2 учень. Добрий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба.\
Ми не забудем ніколи про тебе.
3 учень. Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву.
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам"ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
4 учень. Ми навчилися читати,
Ми навчилися писати,
Ми зустріли у школі навчання зорю.
І сьогодні від щирого серця
Ми приносим подяку свою Букварю.
8 учень. ,Боже на небі! Линуть до Тебе Наші простенькі дитячі слова. Ми - твої діти! Ми - твої квіти! Ми - України надія одна. 9 учень. Пошли нам, Боже, маленьким дітям, Щастя, здоров"я на довгі літа.! Щоб виростали розумні й сильні, Душею чисті і серцем вільні! Вчитель. І на закінчення нашого свята наші першачки мають прийняти клятву школяра. КЛЯТВА ШКОЛЯРА Буду я в школі вчитись читати, гарно писати і рахувати, Буду в альбомі своїм малювати, твори писати, вірші вивчати. Клянусь! Клянусь! Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись, Педагогів поважати і оцінки гарні мати.Клянусь! Клянусь! Книги й зошити любити, берегти, а не губити. Акуратним завжди бути, щоб нічого не забути. Клянусь! Клянусь! На уроках не жувати, не дрімати і не спати, І домашні всі завдання на 12 готувати. Клянусь! Клянусь! Буду вчитись я сумлінно і поводитись відмінно, Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти! Клянусь! Клянусь! |
Коментарі
Дописати коментар