Конспект уроку природознавства. Рослинний і тваринний світ Яворівщини.

Конспект уроку природознавства

(4 клас)

Тема. Рослинний і тваринний світ Яворівщини.

Навчальні цілі :

- узагальнити знання учнів про рослинний і тваринний світ рідного краю;

- розвивати вміння аналізувати і робити висновки;

- виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати :

- учні мають уявлення про різноманітність рослинного і тваринного світу рідного краю;

- розширили і поглибили свої знання про флору і фауну Розточчя;

- висловлюють оцінні судження про ставлення інших і своє власне до рослин і тварин у природі;

- беруть посильну участь в охороні природи своєї місцевості;

- виявляють моральні і естетичні почуття у ставленні до природи. Обладнання: ілюстрації і фотографії із зображенням рослин і тварин.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Тестування.

1. Тварини і рослини – це частина…

а) неживої природи;

б) живої природи;

в) предметів, зроблених руками людини.

2. Ліси, в яких ростуть хвойні і листяні дерева, називаються:

а) хвойними; б) мішаними; в) листяними.

3. Тварини, для яких основною є рослинна їжа, називаються:

а) травоїдними; б) хижаками; в) всеїдними.

4. До дерев належить:

а) калина; б) пролісок; в) липа.

5. Самі добувають собі їжу, влаштовують житло, виводять потомство:

а) дикі тварини; б) свійські тварини.

6. Яка з поданих рослин є зайвою:

а) ліщина; б) бузок; в) ялина.

7. До тварин належать:

а) квіти; б) гриби; в) комахи.

8. Рослини з м’якими соковитими стеблами – це:

а) дерева; б) трав’янисті рослини; в) кущі.

9. Першими розцвітають:

а) конвалії; б) підсніжники; в) яблуня.

10. Спільна ознака всіх комах:

а) наявність крил; б) забарвлення; в) шість ніг.

11. До фруктових дерев належить:

а) груша; б) дуб; в) аґрус.

12. Яка з цих тварин хижа:

а) синиця; б) вовк; в) бджола.

13. Рослини, які людина вирощує для задоволення своїх потреб, називаються:

а) культурними; б) декоративними; в) дикорослими.

14. Хто серед цих тварин зайвий:

а) жаба; б) щука; в) дощовий черв’як.

15. Рідкісні рослини і тварини занесені:

а) в Червону книгу; б) в Зелену книгу; в) в Чорну книгу.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

- Сьогодні тема нашого уроку – «Рослинний і тваринний світ Яворівщини». Яворівський район знаходиться у зоні мішаних лісів. А те, що вони трапляються тепер далеко не на всій території, є наслідком діяльності людини на протязі багатьох сторіч.

Ліс весною звеселяє,

Влітку прохолоду має,

Восени годує,

Взимку жар дарує.

Так говорить народна мудрість про ліс. Та хто з вас не знає, скільки добра готує нам ліс! І такий він різний у різні пори року, а водночас завжди чарівний.

Сьогодні ми мандруватимемо лісами Яворівщини у часі – спостерігатимемо, як вони змінюються у різні пори року. Для цього клас наш заздалегідь був поділений на 4 групи: «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима». В кожній групі є ботанік, зоолог, синоптик, художник, декламатор, етнограф-фольклорист. Ботаніки розкажуть нам про флору лісу; зоологи – про фауну; синоптики підшукали народні прикмети передбачення погоди в різні пори року, пов’язані з життям рослин і тварин; художники намалювали малюнки; декламатори підібрали вірші, а етнографи – загадки про тварин і рослини.

В сиву давнину слов’яни поділяли рік на 12 місяців, як і ми зараз. Але починався рік не січнем, а березнем. То ж почнемо нашу мандрівку у ліс саме з першого весняного місяця.

ІV. Робота в групах.

І. Група «Весна».

А) Декламатор

Весняне вітання

Рідний гаю, здрастуй!

З проліском і рястом,

З першою кленовою

Краплею живою,

З першою розмовою

Цвіту із бджолою.

Рідний луже, здрастуй!

Вербно-зеленастий,

Вільховий, березний,

Зустрічаймо весну!

Молода травиченька

З променів прядеться,

З неї тобі витчеться

Зелене ряденце.

(В. Кочевський)

Б) Ботанік

По залісених ярах ще лежать глибокі сніги, а вже зацвіли перші дерева – вільха, граб, червона верба. У беріз і кленів починається рух соків. Вони несуть поживні речовини від кореня до бруньок, з яких невдовзі з’являться перші листочки.

Весна крокує все ближче і ближче. Чудовим килимом квітів вкривається діброва. Привітно всміхається сніжно-білими квітами анемона дібровна. Неподалік розкрила свої сині очка печіночниця, а з-поміж старого листя виглядає скромна гусяча цибулька.

На лісових галявинах, де найбільше світла і тепла, розпускається медунка. Спочатку квіти в неї червоні, потім стають фіолетовими, далі – синіми, а ще пізніше – білуватими.

Після того, як перецвітуть трав’янисті рослини, починають цвісти кущі ліщини, крушини, калини. Найгарніше виглядає квітучий кущ вовчого лика. Бузкові квіти цієї рослини сидять просто на стеблі. Але і квіти, і ягоди цієї рослини отруйні.

Потім зацвітає тополя, черемха, в’яз. Пізніше розпускають своє листя могутні дуби. В українській флорі дуб – найдовговічніша рослина. Понад тисячу років живе він, як символ непохитності і могутності. Дуб посів одне з чільних місць в українському фольклорі. Роками може лежати у воді дубове дерево і не тільки не гниє, а набуває ще більшої міцності.

На кінець весни всі рослини стають зеленими і квітучими. Особливу радість у лісі в травні дарують конвалії:

Очі розкрила конвалія біла

І в здивуванні застигла,

Зомліла… (О. Олесь)

Її запашні квіти у вигляді маленьких дзвіночків змінюються спочатку на зелені, а потім на червоні ягоди-намистинки. Конвалія – цінна лікарська рослина і знаходиться під охороною.

В) Зоолог

Навесні ліс оживає пташиним лементом, тьохканням. Граки і шпаки поселяються у старих гніздах, будують нові. Типові лісові птахи мають короткі і тупі крила, довгий хвіст. Це дозволяє їм маневрувати між деревами і гілками.

Тетеруки, рябчики, вальдшнепи, які ведуть переважно наземний спосіб життя, здатні різко, майже з-під носа хижака, злітати догори, але літати на далекі відстані не можуть.

Синиці, корольки, славки в пошуках їжі на гілках і листі можуть чіпкими пальцями підвішуватись до найтонших гілочок. Дятли і пищухи, добуваючи корм на стовбурах дерев, рухаються, спершись на хвіст, а повзик, який має міцні і рухливі ноги, може рухатись навіть вниз головою, а хвостом не користується.

Г) Синоптик

Є багато народних прикмет, за допомогою яких можна передбачити погоду навесні. Ось деякі з них.

Якщо граки одразу на гнізда летять – на дружну весну.

Якщо бджоли рано вилітають із вуликів, то варто чекати ранньої і теплої весни.

Якщо мухи прокинулись раніше, ніж 30 березня («Теплого Олекси»),слід чекати ще холодів.

Стала кувати зозуля – отже, морозу більше не буде.

Зацвіла черемха – час садити картоплю.

Д) Етнограф – фольклорист

1. Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна? (Весна)

2. Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде. (Дощ)

3. Я найпершим зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

4. Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло,

Потім стало біле-біле, і за вітром полетіло. (Кульбаба)

5. У зеленому жакеті галасує в очереті.

Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Жаба)

6. Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташк

Е) Художник демонструє свій малюнок весняного лісу.

ІІ. Група «Літо»

А) Декламатор

Літо

Літо, літо золоте

Випиває роси

Та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

Вишнями в садочку,

Одяга на цілий світ

Сонячну сорочку.

(А. Загорудний)

Б) Ботанік

Закінчується весна, починається літо. Достигають ягоди суниць, малини, чорниці.

Найпізніше з усіх дерев зацвітає липа. В пору цвітіння вона наповнює все довкола медовими пахощами.

Під кінець літа в лісі дозрівають плоди і насіння, горіхи ліщини, бука.

Серпень – останній місяць літа, місяць грибів. В лісі скрізь можна побачити червоні шапчини мухоморів, сироїжок, жовтих лисичок. Та царем грибів вважають білого гриба.

Але не всі гриби можна збирати до свого кошика – серед них багато отруйних. Он так і проситься до кошика мухомор, а он і бліда поганка витягнулась назустріч грибарю. Не збирайте їх! Вони найотруйніші в наших лісах.

В) Зоолог

Літо для птахів – це пора вигодовування своїх пташенят. Ні на мить не припиняється робота санітарів лісу – маленьких мурашок, які все зносять до своєї оселі.

Знайшов мурашка гарну бадилинку.

Несе, несе, несе,

І так, і сяк, і в гору, і в долину,

Така важка, ніяк не донесе. (Л.Костенко)

А ще за поведінкою мурашок можна передбачити погоду. Якщо мурашки метушаться, закривають ходи до своєї хатки, буде дощ. Якщо ж мурашки спокійні, чекай доброї погоди.

У лісі живуть і інші тварини: зайці, лисиці, козулі, дикі кабани, кажани, їжаки, які влітку займаються виведенням потомства.

А ще ліс аж бринить від комашиного дзижчання. Джмелі, оси, шершні, мошки, комарі, мухи наповнюють лісове повітря гулом.

Г) Синоптик

24 травня, на Мокія, туман – буде мокре літо.

Рано родить малина – на тепле літо.

Трава в червні починає сохнути – на дощове літо.

Кури не ховаються від дощу – він буде короткотривалим.

Соловей цілу ніч співає без угаву, не вщухаючи – на теплу, ясну погоду.

Д) Етнограф - фольклорист

1. Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде.

За весною… ( літо йде.)

2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. ( Грім і блискавка)

3. Увечері спускається,

Вночі собі лежить,

А вранці піднімається

У сонячну блакить. (Роса)

4. Теплий вітер повіє,

Дрібний дощик посіє,

З неба сонце засяє, -

В траві гуска зростає:

Гуска біленька-біленька,

Під шийкою темненька;

В неї ніжка немита,

До землиці прибита. ( Печериця)

5. Віє вітер, сіть гойдає,

Сам рибалка в ній шугає:

Із кутків своєї хати

Ловить рибок він крилатих. ( Павук)

Е) Художник демонструє малюнок літнього лісу.

ІІІ. Група «Осінь»

А) Декламатор

Осінь

Щебетали птахи в лісі

На крислатому горісі.

А як сонечко схололо,

Птахи всі за видноколом

Позникали.

В лісі звірі танцювали –

Аж травичку потоптали.

А як змерзли вуха й ноги,

Звірі в ноги та в барлоги

Повтікали.

Поселився вітер в лісі

Серед ночі на горісі, -

І на всіх деревах віти

Почали тоді тремтіти,

Бідолахи.

Вранці клени посмутніли,

І надвечір пожовтіли, -

І злетіло в небо листя

Понад містом золотистим,

Наче птахи.

Б) Ботанік

Після спекотного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. Вона починає малювати своїм пензлем ліс.

У лісових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини.

Потім починається листопад. Останніми скидають листя дуби. Відмирають трави. Земля вкривається товстою ковдрою листя.

В) Зоолог

В осінні дні багато птахів готуються у вирій. У гамірні зграйки збираються ластівки, стрижі, шпаки, у дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі. Залишаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки.

Значна кількість комах зимує в стадії яйця, личинки, лялечки під опалим листям, в тріщинках на корі дерев.

З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Миші, хом’яки, білки роблять запаси на зиму.

Їжаки, ховрахи, борсуки впадають у сплячку.

Г) Синоптик

Грім у вересні віщує довгу осінь.

Багато павутиння на бабине літо – на ясну осінь і холодну зиму.

Птахи рано збираються у вирій – осінь буде холодною.

Восени довго не зникають мухи – осінь буде довгою, сніг ляже пізно.

Довго не відлітають шпаки – осінь буде сухою.

Д) Етнограф – фольклорист

1. Прийшла без фарб, без пензля, а перефарбувала все листя. ( Осінь)

2. Не дід, а сивий,

Не спить, а стелеться,

Вкриває землю й океан,

А зовуть його… ( Туман)

3. Весною – цвіт,

Восени – плід,

На дереві гойдається,

Червонобоким називається. ( Яблуко)

4. Ниток багато, а в клубок не змотати. ( Павутиння)

5. Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченята…

Хто це, спробуй відгадати? ( Білка)

Е) Художник демонструє малюнок осіннього лісу.

ІV. Група «Зима»

А) Декламатор

Йде зима

Йде зима, красуня мила.

В неї плаття сніжно-біле,

Черевички з кришталю –

Дуже зимоньку люблю.

Йде в засніженім уборі.

Очі сяють, наче зорі.

Щоб своє побачить личко,

Дзеркало зробила з річки.

Білі коси розпустила –

Землю лагідно укрила.

Хай спочине до весни

І чарівні бачить сни.

( В. Паронова)

Б) Ботанік

Дерева і кущі взимку поринають у глибокий сон. Сніг вкриває землю, немов ковдра, захищаючи рослини від переохолодження.

Та в наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин.

Це брусниця, грушанка, копитняк, барвінок, верес, суниця, які зеленіють під снігом.

Та окрасою наших місцевих лісів у будь-яку пору року є вічнозелена сосна. Сосна –дуже гарне дерево. Подивіться, як високо піднесені її ажурні гілки, через які просвічується небо. Який рівний золотистий стовбур! У ньому наче відбивається сонечко. Ось тому у сосновому лісі завжди світло, святково.

Сосни дуже люблять сонце і ростуть там, де багато світла. І хоч ґрунти у нашій місцевості неродючі, піщані, та сосна росте у нас добре, бо у неї дуже сильне і глибоке коріння. Якби сосна не закріплювала своїм корінням піски, вітер розвіював би їх, а вода змивала б пісок у річку і замулювала б її. Отже, сосни приносять велику користь природі. Хвоя і гілочки, що опадають, утворюють грунт, на якому починають рости різні рослини.

А ще сосна виділяє в повітря особливі речовини – фітонциди, які дуже корисні для здоров’я людини. Тому у соснових борах споруджують санаторії, бази відпочинку, де люди покращують своє здоров’я. у нашому районі в оточені соснового лісу є два санаторії: «Шкло» і «Немирів», база відпочинку «Бадьорість».

В) Зоолог

З настанням зими життя у лісі не завмирає. Вистукує своїм міцним дзьобом дятел. На снігу то там, то тут з’являються сліди лисиці, зайця, козулі. А тут, під дубом, землю неначе перекопали. То дикі кабани шукають жолуді. А вночі між деревами темною тінню пролітає сова, полюючи на мишей. Та й білочка не спить, її можна іноді побачити на високих деревах, ховається у дуплах вовчок, рідко вискакують на сніг бурозубки, миші.

Шишкарі взимку виводять пташенят. Така особливість пов’язана з тим, що у зимовий час вони не мають нестачі в кормі – насінні хвойних дерев. А навесні, коли вилітають молоді пташенята, насіння легко добувати з шишок, які розкриваються.

Г) Синоптик

Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла і малосніжна, якщо випаде – холодна і сніжна.

Поява комарів пізньої осені – на м’яку зиму.

Як листопад дерев не обтрусить, зима довгою бути мусить.

Снігурі прилетіли в грудні – зима буде суворою.

Синички зранку пищать – чекай початку морозів.

Д) Етнограф – фольклорист

1. Прийшла до нас бабуся у білому кожусі,

Поля причепурила – пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона, бабуся чепурна. (Зима)

2. Росте вона донизу головою

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє –

Вона заплаче й помирає. (Бурулька)

3. В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

А як вийде полювати -

Бережись, мишва хвостата. (Лисиця)

4. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. ( Мороз)

5. І зелена, і пахуча,

І пухнаста, і колюча.

Посеред кімнати стала,

Нас із святом привітала. ( Ялинка)

Е) Художник демонструє малюнок зимового лісу.

V. Узагальнення знань учнів.

- Які зміни відбуваються в наших лісах на протязі року?

- Який тваринний світ лісів Яворівщини?

- Які рослини лісу вам відомі?

- Як рослини пристосовуються до холодної пори року?

- Які зміни відбуваються в тваринному світі протягом року?

VІ. Підсумок уроку.

Українська земля щедро обдарована природою. А Яворівщина – один із наймальовничіших її куточків. І щоб цією красою могли милуватись наші нащадки, ми повинні бережно ставитися до всього, що нас оточує.

Природа чекає від нас добра і чуйності. Бережімо благословенну і неповторну природу рідного краю. І нехай у кожного завесніє на душі, спостерігаючи, як дзюркочуть березневі струмки, вслухаючись у мелодії багатоликого птаства, що сповіщає про оновлення землі. Вчімося слухати шелест дерев, які наче розмовляють між собою, милуймося стрункими соснами і що тягнуться до сонця, голубими плесами озер та річок.

Усе це наш прекрасний рідний край, джерело краси, нашого добробуту і здоров’я.

І пташка, і метелик, і людина

Сплелися у вінок. Ім’я йому – Життя.

Одна у них Земля, одна родина,

І вічність в них одна, і небуття.

(Ж. Маценко)

ТВАРИННИЙ СВІТ ЯВОРІВЩИНИ