Конспект уроку з природознавства. Розточчя

Конспект уроку з природознавства (4-ий клас)

Тема. Люби і знай свій рідний край. Розточчя – перлина України.

Навчальні цілі:

- узагальнити знання учнів з теми «Природні зони України»;

- розширити знання учнів про природу, історичне минуле, культуру Розточчя;

- розвивати вміння узагальнювати, самостійно добирати матеріал з теми;

- виховувати любов і повагу до рідного краю.

Очікувані результати:

- учні знають особливості природи рідного краю, водойми,

природні угруповання;

- встановлюють та пояснюють в межах програми взаємозв’язки

в природних угрупованнях;

- вміють розрізняти найхарактерніші рослини і тварин природних

угруповань рідного краю;

- користуються додатковою літературою з метою пошуку нової

інформації про об’єкти природи;

- визначають заходи з охорони природи, свою участь у них;

- дотримуються правил поведінки в природі; в доступній формі

пропагують знання про охорону природи.

Обладнання: магнітофон, карти Розточчя і Яворівського району

Львівської області; ілюстрації із зображенням

рослин, тварин, культурного життя, національний

костюм, вишиті рушники, різьблення по дереву,

вироби з рогози.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (тестування).

1. Яку зону називають Українським Поліссям:

а) степів; б) мішаних лісів; в) лісостепу?

2. Якої пори року степ нагадує різнобарвний килим:

а) восени; б) влітку; в) навесні?

3. Зона лісостепу займає:

а) центральну частину України;

б) північну частину;

в) південну частину.

4. Який із цих птахів, що живуть у степу, занесений до Червоної книги України:

а) жайворонок; б) перепілка; в) дрохва?

5. Яку корисну копалину видобувають у Донбасі:

а) залізну руду; б) кам’яне вугілля; в) торф?

6. Заповідник Асканія-Нова знаходиться:

а) на Поліссі; б) у Кримських горах; в) в зоні степів.

7. Як називається найвища вершина Карпат:

а) Магура; б) Лиса гора; в) Говерла.

8. Нікітський ботанічний сад знаходиться:

а) в Криму; б) в Карпатах; в) в зоні лісостепу.

9. Більше половини всіх видів тварин України живе:

а) на Поліссі; б) в Карпатах; в) в Криму.

10. Ми живемо:

а) в зоні лісостепу;

б) в зоні степів;

в) на Південному березі Криму.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Вступне слово вчителя.

- Ось уже кілька тижнів на уроках природознавства ми з вами вивчали тему «Природні зони України». Ви дізналися багато нового і цікавого про рослинний і тваринний світ України, про працю людей в різних куточках нашої держави.

Проте ми не можемо обминути увагою і нашу маленьку батьківщину, місце, де ми народися і живемо – наше рідне Розточчя, тим більше, що це один з найкрасивіших і найцікавіших куточків не тільки Львівщини, а й усієї України.

Оголошення теми уроку.

Отже, як ви уже здогадалися, сьогодні ми поглибимо свої знання про Розточчя, його історію, культуру, рослинний і тваринний світ, заняття населення.

Утім урок у нас незвичайний. Ми з вами проведемо прес-конференцію. Клас перетворюється на конференц-зал. Ми з вами – журналісти і знаходимося в залі. А за столом присутні «фахівці» з різних галузей. Вони підготували доповіді на задані теми. Журналісти уважно слухають, готують запитання, тому що їм потрібно буде писати статтю про Розточчя.

Зараз я вас познайомлю з представниками різних галузей науки, які завітали до нас на прес-конференцію. ( Вчитель знайомить.)

- Отож, вам слово, доповідачі!

IV. Ознайомлення з новим матеріалом.

Краєзнавець.

- Розточчя – порівняно маловідомий терен Львівщини. Сюди належать більша частина Яворівського і Жовківського районів Львівського області, а також східні землі Польщі.

Розточчя – це лісиста височина на території України і Польщі, межа Середньої та Східної Європи, вододіл річок Сяну, Західного Бугу і Дністра.

Там, де Розточчя розділяє басейни Чорного і Балтійського морів, розкинулася наша рідна Яворівська земля – справжня окраса Розтоцького краю.

Середня висота українського Розточчя становить 350 м. Багато мільйонів років тому тут було тепле море. Про це свідчать поклади вапняку. На глибині моря (де тепер знаходяться Шкло, Краковець, Городок) осіли глинисті намули, з яких тепер виготовляють керамзит, цеглу.

А 500-600 тис. років тому територія Розточчя була повністю покрита льодовиками. Внаслідок цього підземні води в околицях Шкла і Немирова збагатилися цілющими сірководневими сполуками.

У Розточчі є досить багато невеликих річок. Найвідоміші – річка Шкло, яка впадає у Сян, річка Верещиця, яка несе свої води у Дністер, і – Біла, яка тече в Західний Буг.

Учитель. Докладніше про деякі водойми нашого краю розкажуть нам гідрологи.

Гідрологи.

1-й учень. Я розповім про джерело Парашка, яке знаходиться на території селища Шкло.

Джерело Парашка знаходиться на правому березі річки Шкло. Колись це був єдиний галицький гейзер. Джерело вибухало кожні

5-10 хв двома потужними струменями води, змішаної з піском. Висота струменів 250 років тому сягала 2,5 м, 100 років тому – 1м, 70 років тому – 0,5 м. Цікаво, що струмені води викидали вгору різні предмети, які кидали допитливі відвідувачі. Були сміливці, що пірнали у вир Парашки, але за весь час ніхто не втопився.

Другою особливістю Парашки було те, що до 1914 р. у струмку водилась карпатська форель. Тут існувало одне з кращих форельних господарств Галичини.

Цікава легенда про походження назви гейзера. Син князя Ростислава Святополк, ідучи війною на свого брата, зупинився біля джерела на перепочинок. Зацікавлений незвичним явищем, кинув у вир золотий хрестик. Ніхто із хлопців не ризикнув стрибнути за ним, лише дівчина Парашка пірнула у глибину. Подаючи князю хрестик, Парашка передала Святополку волю цариці русалок – не йти війною на рідного брата. Князь, зачудований сміливістю дівчини, одружився з нею. Княгиня Парашка прославилася добрим серцем і розумними вчинками. Перед смертю приїхала до джерела, названого її іменем, і кинула золотий хрестик у воду. Однак вир поглинув хрестик назавжди.

2-й учень. Я розповім про озеро Сива Вода. Це озеро знаходиться північно-східніше санаторію «Шкло».

Воно виникло 350 років тому внаслідок землетрусу, що призвів до западання піщаного пагорба й утворення озера. Озеро утворювалось джерелом Сива Вода. З глибини озера било сірководневе джерело, тому біля нього вода мала блакитний колір, а ближче до берегів – молочний. Температура джерела завжди становила +12* С, тому зимою тут мешкали водоплавні птахи.

У 1966 р. в зв’язку з відкриттям Яворівського об’єднання «Сірка» джерело й озеро зникли. Нині озеро поступово відновлюється.

Фахівці з охорони природи.

1-й учень. Рослинний світ Розточчя надзвичайно різноманітний. Тут переважають буково-соснові, дубово-буково-соснові і букові ліси. 80 видів рослин, які трапляються в наших лісах, занесені до Червоної книги України. Це анемона звичайна, первоцвіт весняний, конвалія, латаття біле, фіалка триколірна тощо. Зустрічається у Розточчі таке рідкісне дерево, як ялиця біла. Це хвойне дерево заввишки 25 м з червонуватим стовбуром. Зовні ялиця схожа на звичайну ялину, лише шишки в неї не висять, а дивляться вгору. Коли така шишка осипається, залишається оранжевий стержень. У ялиці білої цінна деревина, а з живиці виробляють цінні смоли.

2-й учень. У Розточчі сприятливі умови для існування багатьох тварин. Тут знайшли притулок зайці, козулі, лисиці, дикі кабани. Зустрічаються лосі. В Розточчі живе 12 видів тварин, занесених до Червоної книги. З них особливо цінними є чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст і кречет.

Хочу докладніше розповісти про загальновідомого звіра, популярного героя казок та мисливських історій – зайця. Поширена думка, що заєць усього боїться. Але заєць аж ніяк не боягуз. Звичайно, в разі небезпеки заєць, як і будь-який звір, утікає. Але коли на нього нападає яструб, заєць обертається, стрибає назустріч, б’є і дряпає лапами або падає на спину і відбивається ними. Кігті в зайця досить гострі, від них може дістатися і собаці, і небезпечному лису. Зайці самовіддано захищають зайченят. Почувши крик зайченяти, зайчиха поспішає йому на допомогу, малих нападників відганяє, а увагу більших відвертає на себе.

3-й учень. Хоча тваринний світ Розточчя досить багатий і тепер, але в давнину він був надзвичайно багатий. У розтоцьких лісах полювали королі Вази, Собеські, Сакси, Петро І і Йосиф ІІ. Одне з мисливських угідь знаходилося біля Шкла.

У ХVII ст. в Розточчі було багато оленів, лосів, тарпанів, водилися навіть зубри. Дуже славилися фореллю і раками розтоцькі ріки Шкло і Верещиця. А в Янівському ставі тисячами виловлювали щук і линів.

Наприкінці ХІХ ст.. у Розточчі дозволялося полювання на серн, диких кабанів, лисиць, вовків, борсуків, фазанів,рябчиків, орлів та інших тварин, оскільки в лісах їх водилося дуже багато.

Першим мисливським господарством Розточчя був Майдан. Майдан був закладений ще в ХІХ ст.. бароном Буолем. У Майдані барон створив перший орнітологічний музей Львівщини, який налічував 40 експонатів місцевої авіфауни. Барона Буоля можна назвати першим природоохоронцем Розточчя.

4-й учень. Охороні природи Розточчя в наш час надається особлива увага. В Розточчі охороняється багато природних територій.

Це – Яворівський національний природний парк, який займає площу 7 тис. га.

У 1984 році створений Державний заповідник «Розточчя», його площа – 2 тис. га. Тут охороняється майже 2 тис. видів рослин і тварин. З 1997 р. діє орнітологічний заказник «Чолгинський», у якому охороняється від 50 до 110 тис. птахів, з яких 23 види занесено до Червоної книги України.

Заповідне урочище «Немирів» створене для збереження ялиці білої.

Представники Міністерства культури

1-й учень(одягнений в національний костюм).Населення Розточчя має своєрідну культуру. Навіть національний одяг відрізняється деякими елементами, наприклад, вишивкою (демонстрація).

Віддавна жителі Розточчя оселялися на розсипаних у лісах хуторах. Залишки старих гребель з рештками млинів, сліди колишніх каменоломень, вапнярок, штолень розкажуть про традиційні заняття мешканців Розточчя.

Розточчя було центром церковного дерев’яного будівництва. На початку ХХ ст. найбільше дерев’яних церков Галичини знаходилося на Яворівщині. Це були монастирі у Черниляві, Смолині, Лелехівці, Страдчі, а також церкви у Потеличі та Вороблячині – перлини української дерев’яної архітектури.

2-й учень. Історія Розточчя пов’язана з багатьма видатними особистостями. Вулиці Жовкви і Яворова пам’ятають українських гетьманів Б. Хмельницького і І. Мазепу, польських королів – Яна ІІІ Собеського, Августа ІІ, шведського короля Карла ХІІ, російського царя Петра І.

Вихідцями з Яворівщини є Осип Маковей – український письменник, Михайло Вербицький – композитор, автор Гімну України, Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, Роман Шухевич – головнокомандувач УПА.

3-й учень. Надзвичайно розвинене народне мистецтво Розточчя. У кераміці, різьбі, у виготовленні дерев’яних виробів, плетінні з лози, рогози, соломи прославилися яворівські і жовківські умільці.

Художня обробка дерева посідає особливе місце у списку декоративних ремесел Розточчя. Народні митці оздоблювали свої вироби (скрині, мисники, шкатулки, тарелі, дитячі іграшки) різьбленням і розписом.

Збереглися і розвиваються традиції плетіння виробів з рогози – кошиків, жіночих сумочок, капелюхів, чоловічих кашкетів, тапочок.

Лікар

Мінеральні води Розточчя мають чудодійні властивості. Перші згадки про організоване лікування в околицях Шкла і Немирова належать до XV ст. Вже тоді лікарі зазначали, що шклівська вода придатна для лікування «французької» хвороби.

Жодні найновіші ліки не можуть допомогти хворим так, як мінеральна вода «Нафтуся» та грязі шклівських і немирівських оздоровниць.

Економіст

Розточчя багате на корисні копалини – нафту, газ, сірку, торф, вапняки, глину, пісок.

У 60 – 80-х роках економіку регіону визначав гігант хімічної промисловості – Яворівське об’єднання «Сірка». В 1965 році засновано місто сірчаників – Новояворівськ. Розвиток хімічної промисловості на Яворівщині спричинив екологічну кризу. Було знищено сотні гектарів родючих земель, знизився рівень підземних вод, що призвело до осідання грунту, утворення земельних зсувів, відходами сірчаного виробництва забруднилося навколишнє середовище.

На зміну колишньому гіганту хімічної індустрії України відкриваються нові підприємства, які формують сучасну економіку регіону. Це акціонерні товариства «Явір», «Металопластмас», «Укр-ПАК», трикотажна фабрика, підприємства, які виготовляють паркет, металочерепицю, шпон, зошити, пінопласт, будівельні блоки тощо.

На землях Розточчя вирощують жито, картоплю, буряки, льон. Розвинене тваринництво, птахівництво.

Учитель. Ми прослухали доповіді наших науковців. Можливо, у журналістів виникли запитання з теми. Вони можуть їх поставити нашим науковцям. (Учні ставлять запитання, на які «фахівці» дають відповіді.)

V. Підбиття підсумків уроку.

Домашнє завдання.

- Тепер журналісти одержують карточки із записаною на них темою, на яку вони повинні вдома написати статтю.

Доповідачі мають інше завдання, їм потрібно буде намалювати представника тваринного або рослинного світу Розточчя.

Закінчити наш урок я хочу віршем Л. Забашти «Дивосвіт».

Дивосвіт, дивосвіт…

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

У зеленому вінку,

Всі ці квіти і ліси,

І пташині голоси?

Ліс і річка, і поля –

Це ж усе моя земля!

Сонце, вітер, гори, луки, ріки, ліси, звірі, птахи, комахи – все це природа. Це дивосвіт, яким наділено нашу планету Земля. Це – наше багатство, наше благо, наше здоров'я. Тож будемо берегти і примножувати багатства природи!

Звучить пісня «Одна калина» (сл. В.Куровського, муз. Р.Квінти).