Методичний посібник з розробками уроків "Вивчення природи рідного краю у початковій школі"

 

 

     Вивчення природи рідного краю на уроках                        "Я досліджую світ" у 3 класі

                                   

Шкло 2023 рік

Укладач: вчитель вищої категорії початкових класів Литвин Наталія Василівна

 

 

Рецензент:

вчитель географії вищої категорії Шклівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. М. Корчака

Пастернак Дарія Іванівна.

 

 

 

 

 

 

У методичний посібник включено розробки нестандартних уроків з вивчення природи рідного краю у курсі "Я досліджую світ"  (3 клас) на основі краєзнавчого матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

                                                           М.Бакай

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

В С Т У П

   

   Отчий край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми називаємо рідні місця, клаптик планети Земля, де ми народились і живемо. Це наймиліше, найцінніше, що є в кожної людини. Шлях у далекі краї завжди починається від маленької Батьківщини – рідного краю. І тільки та людина заслуговує на повагу, котра любить землю своїх батьків. А щоб по-справжньому полюбити свій край, треба спочатку його пізнати. Знати не тільки те, що особливо виділяється, а й все те, що створено Богом для людини. Адже у природі немає поділу на важливе і неважливе, дріб’язкове і значне. У ній важливе і доцільне все. Людина, як частка природи, живе за її законами. Людину не можна відокремити від природи, як і природу від людини.

   То ж пізнаваймо наш рідний край – середовище, де ми народились і живемо, яке використовуємо для задоволення наших потреб.

   Знання про рідний край є обов’язковою умовою як для дорослих, так і для дітей. Природа – це вічне джерело розуму, фантазії, словесної творчості і духовного розвитку особистості.

   Тож як вчитель початкових класів, ставлю собі за мету самій більше дізнатися про рідний край, а одержані знання передати своїм вихованцям. Щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривались серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

   Видатний український педагог В.О. Сухомлинський відзначав, що в світі є країни, де природа яскравіша від наших полів і лук, але рідна природа повинна стати для наших дітей найдорожчою.

 

 

 

                                    

 

                       ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

СЕЛИЩА ШКЛО

 

   Селище міського типу Шкло – одне з найбільших селищ Яворівщини. До населеного пункту належать села Сологи  та Стадники.                                                                      

   Селище займає площу 5,2 км (5218 га). Розташоване за 36 км на захід від Львова і 14 км на схід від районного центру – Яворова.

Розкинувшись вздовж колишнього камінного (цісарського) гостинця, тягнеться вздовж косогору та долини річки Шкло із сходу на захід більше, ніж на 2,5 км, а вздовж дороги Шкло – Старичі  з півдня на північ – на 2 км.

   На півночі смт. Шкло межує із с.Старичі. Природною межею із Старичами є долина річки Чорнила (Пила). На східній околиці межа проходить лісовим масивом Яворівського національного парку. На південному сході близько до селища прилягають землі Новояворівської міської Ради, на південному заході розташовані об’єкти колишнього ЯДГХК «Сірка». А на заході – с. Новий Яр.

   Розташування селища унікальне. Воно знаходиться на стику двох природних районів -  на сході височина Розточчя, а на півдні і заході -Надсяння, що відзначається великим багатством природних ресурсів.

 

 

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ,

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  

   Поверхня нашого селища у далекому минулому була морським дном. Внаслідок чого серед піску нагромадились потужні наноси вапняків та глинисті намули, що перетворились на глауконітові глини. Сучасного вигляду територія набула після Дніпровського зледеніння, коли талі льодовикові води розчленували поверхню височини Розточчя, надавши їй гірського вигляду.

   Рельєф селища можна вважати крупногорбистим. Горбисте пасмо Розточчя на східній околиці селища розчленоване ярами та балками. Чергування окремих горбів (Сапилова і Палюхова гора, Косогора, Підверх, Підляськи, Фавронин горб) та рівнинної ділянки долини річки Шкло надає особливого, неповторного вигляду селищу.

   На території земель селища є поклади глини, з якої виготовляють керамзит, на сході є піщаний кар’єр, де добувають будівельний пісок, а на заході тягнуться шлейфом на Немирів, а далі - на Польщу поклади сірки. Крім того, у районі санаторію «Шкло» є унікальне джерело сірководневої слабомінералізованої води «Нафтуся», торф’янисто-мінеральні лікувальні грязі. Шклівська «Нафтуся» своїми лікувальними властивостями наближена до вод Сочі-Мацестинського типу.

 

 

 

КЛІМАТ

ТА ВНУТРІШНІ ВОДИ СЕЛИЩА

 

   Клімат смт. Шкло, відповідно до його географічного положення, помірний, перехідний від морського до континентального. На протязі року переважає помірне морське повітря з Атлантики, яке приносить взимку відлиги, хмарність і снігопади,  а влітку – прохолоду і рясні дощі. Менше поширене континентальне повітря, яке влітку приносить спеку, а взимку – ясну, морозну погоду.

   Із багаторічних спостережень встановлено, що середня тривалість вегетаційного періоду триває біля 212 днів (з 2.ІV по 31.Х). Таким чином, вже в квітні проходить інтенсивне зростання тепла, але в цей час часто трапляються заморозки, які, звичайно, тривають до перших днів травня, а в окремі роки спостерігаються і в червні. Пошкодження весняними заморозками в низинах дерев (фруктових, ясена, дуба), а також культурних рослин спостерігається на території селища і району майже щорічно.

   У квітні – травні значно збільшується кількість опадів, але одночасно з ними зростає і випаровування, яке інколи перевищує опади. Тому ці місяці можуть бути і найсухішими в році.

   У літні місяці прихід і розхід вологи майже компенсується, що зумовлюється перевагою вітрів південно-західного напрямку, які приносять маси вологого атлантичного повітря.

   Восени тепла погода дуже часто триває до жовтня, бо в цей час переважають вітри південно-східного і південного напрямку, хоча вже в другій половині вересня можуть бути заморозки. У зв’язку з цим зменшується кількість опадів порівняно з літніми місяцями, і перша половина осені здебільшого буває сухою. В другій її половині значне зниження температури і випаровування зумовлює прогресивне зволоження ґрунту.

   Зима в даному районі Львівщини м’яка, з частими відлигами, Середня температура січня коливається від -3* С до -5* С, а липня – від +17* С до +19* С. Промерзання ґрунту залежить від товщини снігового покриву. На вкритих снігом місцях воно сягає 25-30 см. Сніговий  покрив переважно невеликої сили і нестійкий.

   Даному району зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. Навпаки, для нього характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки.

   Через територію селища протікає р.Шкло – головна водна артерія Яворівщини. Річка Шкло бере початок з джерела Парашка. Ще в 1853р. це унікальне явище розтоцької природи вперше описав о. Іван Лозинський. Джерело Парашка вибухало кожні 5-10 хв. двома потужними струменями води, змішаної з піском.  Висота струменів у середині ХІХ ст. становила 2,5 м,  на початку ХХ ст. – 1 м, в 1932 р.- 0,5 м.

                               

   Періодичність дії джерела зумовлена тим, що гирло джерела замулювалось піском, і Парашка вибухала тоді, коли виштовхувальна сила води переважувала опір піщаних відкладів. Цікаво, що струмені води викидали вгору різні предмети, що їх кидали допитливі відвідувачі. Були сміливці, що пірнали у вир Парашки, але за весь час ніхто не втопився.

   Другою особливістю Парашки було те, що до 1914 року у струмку водилась карпатська форель. Тут існувало одне з кращих форельних господарств Галичини.

   Цікава легенда про походження назви гейзера. Син князя Ростислава Святополк, ідучи війною на свого брата, зупинився біля джерела на перепочинок. Зацікавлений незвичним явищем, кинув у вир золотий хрестик. Ніхто з хлопців не ризикнув стрибнути за ним, лише дівчина Парашка пірнула у глибину. Подаючи князю хрестик, Парашка передала Святополку волю цариці русалок – не йти війною на рідного брата. Князь, зачудований сміливістю дівчини, одружився з нею. Княгиня Парашка прославилася добрим серцем і розумними вчинками. Перед смертю приїхала до джерела, названого її іменем, і кинула золотий хрестик у воду. Однак вир поглинув хрестик назавжди.

   Не можна не згадати дуже цікавого, хоча вже неіснуючого озера Сива Вода, яке знаходилося північно-східніше сучасної території санаторію «Шкло». Вперше описав озерце Сива Вода французький дипломат Ульріх Вердум у 1670 році. Згідно з його записами, Сива Вода виникла в серпні 1669 року в результаті землетрусу, що призвів до западання піскового пагорба і утворення озера периметром 600 кроків. Автор бачив ще свіжі дерева посередині озерного плеса. В цей час на поверхню вийшли інші сірководневі джерела біля смт. Шкла.

   Неглибоке (до 1,5 м) озеро Сива Вода було схоже на овал 60/40 м, з якого невеликим потічком витікала вода до річки. В центральній частині озерця вирувало сірководневе джерело, створюючи в ньому цікаву гру кольорів: посередині вода мала блакитний колір, а ближче до берегів – молочний. Температура джерела була сталою і становила +12*  С. Тому взимку, незважаючи на вміст сірководню, тут мешкали водоплавні птахи.

   Сьогодні ми не можемо споглядати красу цього незвичайного озера, бо воно зникло. В результаті спорудження сірчаного кар’єру на прилеглих до нього територіях, рівень підземних вод понизився, тому озеро висохло. На його місці залишилось пониження, поросле луговими травами, а неподалік – карстове  провалля.

   Унікальна поверхня Шкла зумовила не тільки розташування своєрідної річкової мережі, а й наявність життєдайних водотоків підземних вод. У надрах нашого краю струмують річки, затаїлись у порожнинах глибокі озера. Такі води, що містяться в верхній частині земної кори до глибини в декілька кілометрів, називаються підземними водами. Вони переважно прісні. Та в нашому краї здавна відомі і мінеральні води, тобто води, в яких розчинені ті чи інші мінеральні речовини.

   З давніх часів відоме джерело сірководневої води, яке знаходиться у верхів’ї річки Шкло. В 1576 році цю територію відвідав польський лікар Войцех Очко і зробив перший медичний опис «Теплих джерел на Русі». Саме цей рік і вважають роком народження курорту. А вже в 1794 році Б. Гакет описував купальні Шкла, які були обладнані дуже добре, бо роботи проводились за цісарський кошт. Він також згадує про інші навколишні джерела – за кілька сотень кроків знаходилось друге джерело, вода якого використовувалась для внутрішнього  вжитку, а ще криниця глибиною 12 м з доброю і цілющою водою «Нафтусею».

   З 1870 по 1939 роки на курорті лікувалися працівники польського залізничного відомства.

   У 50-тих роках ХХ ст. були проведені детальні вивчення джерела «Нафтуся». В санаторії розпочали лікування пацієнтів з урологічними захворюваннями та хворобами печінки і жовчовивідних шляхів.

 

 

ҐРУНТИ. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ

ТЕРИТОРІЇ СЕЛИЩА

 

     Всім відомо, що таке ґрунт, але дати йому визначення непросто. Адже ґрунт – це не тільки земля, що лежить під ногами, а важливий елемент природного середовища. Вивчати ґрунт почали відтоді, відколи розвинулось землеробство. Людей цікавило насамперед, які рослини дадуть найбільший урожай на певній ділянці. Пізніше люди почали займатися спостереженнями і шукати причинно-наслідкові зв’язки  між кольором поверхні, рослинністю, рельєфом і родючістю ґрунту. В міру розвитку цивілізації розвинулась наука ґрунтознавство, що трактує утворення ґрунту як результат досить складної взаємодії живої і неживої природи.

   Ґрунтовий профіль формується поступово. Він є продуктом взаємодії клімату, рельєфу, рослинних  і тваринних  організмів.

   Ґрунти смт. Шкло бідні на гумус. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими  і дерново-підзолистими ґрунтами. Вони поширені,                                                                                              головним чином, на понижених елементах рельєфу – на пісках Підверха та Сапилової гори, на суглинках Кружок. У долинах річок Шкло та Пила – торфо-болотні і лучні ґрунти. У зв’язку з близьким заляганням ґрунтових вод (50-100 см), вони характеризуються надлишком вологи, що негативно впливає на умови проростання культурних рослин. Особливо це має місце в районі Вижиськ і Пили. Для сільського господарства вони малопридатні через пізні весняні заморозки і підтоплення під час літніх паводків.

   Дика рослинність нашої місцевості у первісному стані збереглася дуже мало, здебільшого на болотах, у чагарниках і в глухих лісах (у витоках р. Шкло і Чорнила (Пила), Вижиська, низовини лісу біля джерела Парашка і піщаного кар’єру).

   Із всієї площі селища, яка становить 521,8 га, 259 га становить орна земля, 15,5 га – пасовища, 5 га – водойми і 73,1 га – ліс, решта – землі запасу та присадибні ділянки. Отже, значна частина земель селища зазнала помітного впливу людини, що привело до зникнення багатьох видів рослин. Найменше змін зазнала лісова, лучна та болотна рослинність.

   Лісова рослинність займає 13% території селища. Це мішаний ліс, який тягнеться від санаторію до ковбасного цеху на півночі селища, а на східній межі селища – район Парашки, який представлений мішаним і хвойним лісом.

   Мішані ліси представлені дубом звичайним, буком, грабом, сосною звичайною. Хвойні ліси утворюють в основному сосна звичайна і, зрідка, ялина і модрина.

   Ясени, липи і клени у лісі зустрічаються дуже рідко, зменшилася кількість берези бородавчастої, яку часто вирубують для господарських потреб і для прикраси подвір’їв на Зелені свята.

   На вологих лісових галявинах нашої місцевості є значні зарослі вільхи сірої і вільхи клейкої. Це дерево зміцнює береги водойм. Воно першим починає цвісти весною, що дає можливість бджолам збирати багато пилку і клею, яким укриті молоді листочки і пагони. Шишками і листками вільхи лікують людей.

   Ранньою весною м’яким золотистим світлом осяває ліс верба (козяча, біла, ламка, пурпурова, прутовидна). Ростуть ці види як розлогі дерева або кущі. Це світлолюбні рослини, які полюбляють зволожені місця, хоча часто зустрічаються і на пісках.

   На галявинах і узліссях можна зустріти горобину, ягоди якої полюбляють снігурі, омелюхи, дрозди. Люди лікуються плодами горобини і вживають їх у їжу.

   Другий ярус лісу представлений кущами: ліщиною звичайною, калиною, глодом, шипшиною собачою, бузиною чорною, малиною, ожиною. Всі ці види кущів мають не тільки смачні плоди, а й застосовуються для лікування багатьох хвороб.

   До третього ярусу лісових рослин належать трав’янисті рослини. У хвойних лісах трав’яниста рослинність багатша, ніж у мішаних. Ранньою весною зацвітає ряст, фіалка, анемона, чина весняна, купина лікарська, веснівка двулиста, зірочки жовті. Вероніка дібровна, зозулині черевички, квасениця, дзвоники персиколисті та кропиволисті, гвоздика зацвітають у червні. І майже все літо можна бачити їх різнобарвний і квітучий килим. Звіробій і материнка звичайна – незамінні лікарські рослини, які особливо треба берегти.

   Четвертий ярус лісової рослинності займають мохи. Це мешканці вологих місць. Серед них у нашій місцевості зустрічаються плевроцій Шребера,  дікран зморшкуватий (зозулин льон).

   П’ятий ярус лісової рослинності займають гриби і бактерії. Їстівні гриби: білий, підберезник, маслюки, опеньки, лисички, сироїжки, підосичники. Отруйні – мухомори, бліда поганка, несправжні опеньки.

                                                    

   На території нашого селища існують заплавні і материкові луки. У долині р. Шкло і Пила на заплавних луках ростуть густі трави (тимофіївка лучна, лисохвіст, трясучка середня, жовтець золотистий, валеріана лікарська, очерет звичайний та ін.).

   На материкових луках – королиця, люцерна серповидна, конюшина звичайна, горошок мишачий, волошка сумська, деревій, зірчак зміїний та ін..

   Природні луки потребують догляду, раціонального використання. Якщо своєчасно не проводяться агротехнічні заходи – підживлення, поліпшення флористичного складу, луки поступово перетворюються на болото, заростають кущами.

                                

   Фауна нашої місцевості дуже різноманітна. Із ссавців широко розповсюджені землерийки, тхори, ласки, білки, миші, хом’яки, кроти, зайці, лисиці, кабани, козулі, борсуки, трапляються вовки у районі Розточчя.

   Із птахів на території нашого селища, в оточуючих його лісах і водоймах поширені деркачі, лиски, кулики, крижні, лебеді, лелеки звичайні, сірі чаплі, чайки. У лісах Розточчя живе кілька сімей лелеки чорного і орлана-білохвоста, які занесені в Червону книгу. Біля населених пунктів гніздяться ворони, сороки, горобці, граки, сови, шпаки, зозулі, ластівки, синиці. У місцях поширення орних земель гніздяться жайворонки, перепели, горлиці, галки. Біля лісових масивів найбільше поширені дикі голуби, дятли, сойки, яструби, вівсянки, рябчики, снігурі, соколи.

   Серед земноводних водяться тритони, жаби, кумки, ропухи, джерельниці.

    Серед плазунів поширені вужі (звичайний і водяний), мідянки, гадюки звичайні, ящірки (звичайні, веретільниці, жовтопузи). Улюблені місця плазунів – кущі, лісисті заплави, яруги. Переховуються у норах гризунів, різних ямках, щілинах, між камінням. Час від часу вилазять, щоб погрітися на сонці.

   Розповідаючи дітям про небезпечних плазунів, треба формувати у них правильне ставлення до цих тварин (гадюки знищують гризунів, шкідливих комах, отруту гадюки використовують у медицині). Вчителі повинні бути добре обізнані з місцевістю, яка небезпечна для екскурсій, для прогулянок з дітьми, а також з тим, як надати першу допомогу в разі укусу гадюки чи ін. отруйних змій. Потерпілому потрібен спокій, необмежена кількість теплого пиття, і найефективніше – швидко доставити хворого до найближчого медичного пункту, де йому введуть спеціальну протиотрутну сироватку.

 

Кріт

                                 

                                        

 

ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ

 

   Багатий унікальними ландшафтами, природними комплексами, окремими пам’ятками природи наш край. Тут є багато заповідних об’єктів, взятих під охорону.

   Найбільше заповідних об’єктів району розташовано в Страдчі, Івано-Франковому, Шклі, Немирові, Дрогомишлі, Яворові.

   28 жовтня 1974 р. на Яворівщині створено державний заказник державного значення – «Страдчанський ліс».

   5 жовтня 1984 року Рада Міністрів України прийняла постанову «Про створення Державного заповідника «Розточчя», що займає на сьогодні площу 2085 га.

                                     

   Первісною формою охорони природи Розточчя були заказні мисливські угіддя, спочатку княжі, потім королівські. В розтоцьких лісах полювали королі Вази, Собеські, Сакси, Петро І та Йосиф ІІ. Одне з угідь було розташоване біля Шкла.

   Славилася рибою р. Верещиця. Раки з тутешніх місць – основний предмет експорту в Західну Європу.

   Першим мисливським господарством Розточчя був Майдан, заснований бароном Буолем в середині ХІХ ст. Барон мешкав у Тиролі, але щороку приїздив на Розточчя. У Майдані барон заклав перший орнітологічний музей, що налічував 40 експонатів місцевої фауни. Барон зберіг від руйнації чудову скелю Столовий Камінь, який мав піти на будівництво залізничних мостів траси Краків – Львів.

   Крім барона Буоля певні кроки у напрямі охорони природи Розточчя робив митрополит А. Шептицький, видавши відозву за        № 6664 від 24.06.1938 р.

   Після І Світової війни природоохоронна діяльність здійснювалась лише у формі пропозицій. А з 1936 р. почали створюватись державні пам’ятки та резервати. Переважали старі або цінні дерева, алеї. У Шклі 63 заповідні липи утворювали санаторну алею. Заповідні дуби визначено у с. Старичі та в Немирові (сучасна пам’ятка природи, 500 років, могутній стовбур висотою 30 м, в обхваті дуб має майже 5 м).

   Найбільше віковічних дерев є в с. Дрогомишль. Тут росте віковічний дуб, липа, якій близько 300 років, білі тополі (350 – 450 років), вікові чорні тополі (400 років), клен гостролистий (200 років) та ін..

   Вікові липи є у Лелехівському лісництві, яким 350 – 400 років. Висота кожної з них – близько 25 м. Вони мають велику науково-пізнавальну цінність. Ці дерева є продуктом природного відбору і служать для вивчення закономірностей росту і розвитку дерев у конкретних природних умовах. Всі вони потребують охорони і дбайливого ставлення.

    У Яворові і Шклі ростуть два рідкісних для нашої місцевості магнолієві дерева, яким понад 70 років (магнолія походить із Північної Америки). Червонолистий бук, якому понад 100 років, зростає навпроти будинку міської Ради у м. Яворові.

   До найцінніших реліктових дерев Розточчя належить тис. За щільністю, пружністю і твердістю деревини він, мабуть, не має собі рівних у природі. Тис – декоративна рослина. Особливо він красивий, коли його темна хвоя вкривається бурштиновим насінням з яскравими червоно-оранжевими насінниками. Росте тис дуже повільно, приріст стовбура в діаметрі за рік має 1,2 мм. В м. Яворові росте тис і вважається пам’яткою природи місцевого значення.

   З геологічних пам’яток на Яворівщині є лише дві – Страдецька печера та скеля у Лелехівці.

   Страдецька печера розташована за с. Страдч, на вершині церковної гори (337 м), покритої сосновим лісом. Вона тягнеться довгим широким коридором в глибину гори. Є підстави вважати, що ця печера була житлом людини в доісторичні часи. Геологічне походження печери пов’язане з поступовим розмиванням і виносом вапняків ґрунтовими водами. Колись вона була значно більшою, але з часом обвалилася. Тут можливе існування інших, поки що невідомих, закритих печер, оскільки зараз пошуки не ведуться, а даний район в геологічному відношенні складається з вапняків.

                               

             

   Комплекс мальовничих скель в околицях с. Лелехівки представляє собою досить екзотичну місцевість, покриту лісами. З вершин скель відкривається широка панорама на смт. Івано-Франкове, озера та лісові масиви.

   Валуни, принесені льодовиком із Скандинавії, представлені каменем, який лежить на пісковій дюні під назвою Касларів біля с. Тернавиця. В даний час частина каменя затоплена водою. Відомо, що вперше в науковій літературі дана геологічна пам’ятка була відмічена лише у 50-их роках працівниками Львівського природничого музею.

   Яворівщина багата мінеральними водами, біля джерел яких побудовані санаторії «Шкло» і «Немирів» та база відпочинку «Бадьорість».

 

 

 

ВИСНОВОК

 

   Оточуючий нас світ – це тісно взаємопов’язані об’єкти живої і неживої природи. Вони дивують нас своєю величчю і довершеністю, милують око своєю неповторною красою, наповнюють мелодійним звукоголоссям, духовно збагачують і заставляють замислитися над тим, що кожне Боже створіння чи витвір має існувати і примножуватися, а людина має цьому сприяти, а не заважати.

   Отож, завдання нас, учителів, самим пройнятися духом величі навколишньої природи, глибоко вникнути в її єство і донести все це до своїх вихованців таким чином, щоб кожен із них зрозумів, що ланцюг людина – тварина – рослина – нежива природа  ніколи не повинен розірватися.

   Все створене для блага людини, але людина відповідальна за збереження унікальності природного середовища, від нього залежить здоров’я, добробут, духовна і моральна довершеність людини.

                     Торкнись краси природи усім серцем,

                     Немов руками ніжних пелюсток,

                     І пригорни хоча б одну до себе,

                     Неначе мати любих діточок.

   Ми повинні навчити учнів та оточуючих берегти рослинний і тваринний світ, водойми та ґрунти. А щоб берегти їх, треба знати, що це таке. І для чого воно потрібне. І починати вивчати треба з того, що нас оточує, що нам рідне і близьке, від чого віє загадковістю і досконалістю.

   Тому я поставила собі за мету зібрати матеріал про природу рідного краю із різних друкованих джерел, що дасть можливість мені і моїм вихованцям поглибити свої знання і вести дослідження.

   Далі пропоную розробки кількох уроків до розділу «Природа рідного краю» (4кл.) із використанням сучасних методів навчання. 

                                 КОНСПЕКТИ УРОКІВ

                       

 

 

 

 

  Конспект уроку

з ЯДС (3 кл.)

 

Тема. Рідний край на території України .

Навчальні цілі:

   - формувати первинні уявлення про географічне положення Яворівщини; с.Шкло;

- розвивати уміння характеризувати географічне положення району,

   населених пунктів селища на карті Яворівщини та складати їх

   комплексну характеристику;

- виховувати пізнавальний інтерес, навички колективної праці та

   взаємодопомоги.

Очікувані результати:

   - учні знають особливості природи рідного краю;

   - вміють користуватися додатковою літературою з метою пошуку

      нової інформації про район, селище;

   - вміють користуватися фізичною картою.

Обладнання:  фізичні карти Львівщини, Яворівщини, селища Шкло,

                          підручники, картки, зошити.

                   

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.    Інтелектуальна розминка.

а) Назви свою повну адресу.

б) До складу якої держави входить ця територія?

в) В якій частині України вона знаходиться? (Користуючись сторонами горизонту.)

г) В якій природній зоні України знаходиться Львівська область?

   2. Гра «Вірю – не вірю».

       а) Чи вірите ви, що селище Шкло відоме на всій території України, а, може, і за її межами? Чим?

       б) Чи вірите ви, що територія селища – це дуже важлива частина Яворівщини?

       в) Чи вірите ви, що Яворівщина знаходиться у степовій зоні України?

       г) Чи вірите ви, що Яворівщина – унікальний край України?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

   - Чи відомо вам, що кожний населений пункт, кожна країна має певне місце розташування на унікальній і рідній нашій планеті Земля.

Безумовно, кожна людина повинна знати, де саме вона живе, які у неї територіальні сусіди, вміти відшукати свій рідний край на географічній карті, дати характеристику місцевості та природних умов, в яких вона живе.

   Сьогодні ми вивчимо географічне положення нашого рідного краю.

   IV. Вивчення нового матеріалу.

Вступна бесіда.

- Як ви гадаєте, що ми називаємо рідним краєм?

- Давайте пригадаємо, скільки областей має наша Україна? Яка автономна республіка входить до її складу?

- У якій області живемо ми з вами?

- Покажіть на карті України наш обласний центр; Львівську область.

- Скільки районів входить до складу Львівської області?

- Покажіть на карті області Яворівський район.

   Працювати ми будемо за таким планом:

1.    Географічне положення нашого району.

2.    Адміністративний поділ.

3.    Форми земної поверхні та водойми Яворівщини.

4.    Особливості пір року.

5.    Населення району.

6.    Видатні особистості району.

7.    Географічне положення с. Шкло.  

 

1.    Географічне положення району.

   - Спокійна і прекрасна Яворівська земля. Ніде в світі так лагідно не світить сонце, ніде так не пахнуть сінокоси, ніде так не буяють крони яворових гаїв, як на нашій неповторній яворівській землі.

   Яворівщина на карті України є не просто малою цяткою, а регіоном у 1544 кв.км, який за площею перевищує територію таких найменших європейських країн, як Монако (1,95 кв.км), Ліхтенштейн (160 кв.км), Мальту (315,6 кв.км) та Сан-Марино (61,19 кв.км). Яворівський район займає 7,1% від території Львівщини і є за площею другим в області після Сокальського.

   Яворівський район розташований у північно-західній частині Львівщини і межує на заході з Польщею, на сході – із землями міста Львова, на півночі – з Жовківським, на півдні – з Мостиським, Городоцьким і Пустомитівським районами області.

   Загалом територія Яворівщини витягнута з заходу на схід на 63 км, а з півночі на південь – на 43 км.

 

2.    Адміністративний поділ.

   До складу нашого району входять 2 міста: давній історичний Яворів, в якому сьогодні проживає 12700 мешканців, та урбанізоване «дітище» 60-их років – Новояворівськ із його майже 30-тисячним населенням. На місці давніх історичних поселень розбудувались  4 селища міського типу – Івано-Франкове (6 тис. ос.), Шкло (5,5 тис. ос.), Немирів (1900 ос.), Краківець (1200 ос.). По берегах річок розмістилось 132 малих і великих яворівських сіл, що об’єднуються в 31 сільську раду. Найбільшими селами є Старичі, Нагачів, Прилбичі, Наконечне І і ІІ, Бірки, Чернилява та Рясна-Руська.

3.    Форми земної поверхні та водойми нашого району.

   Уважніше ж придивімося до скромних розточанських пагорбів і хвиль яворівських доріг. Виникає питання: чому наш край гористий, хоча це зовсім не гори? Відповідь шукати доведеться в надрах, а там нас зацікавить причина утворення рідкісних корисних копалин. Скільки років нашій землі? Сотні, тисячі, мільйони? Виявляється, вік нашої землі треба обчислювати мільярдами років. Наш край у далекому минулому був то дном моря, то буяв субтропічною розкішшю, то одягався в льодовиковий панцир. Мільйонами років шліфувався рельєф, та вирішальний вплив на його теперішній вигляд мали зледеніння та потоки талих вод, що утворили сучасні форми земної поверхні.

   Зацікавлюють допитливий розум спокійні русла яворівських річок. Чому в інших куточках Землі річки то широкі, що другого берега не видно, то «ревуть та стогнуть», то рвуть кручі і стрімко падають водоспадами, а наші часто можна перестрибнути або перейти вбрід? Це тому, що яворівська земля  народжує річки. Адже в лісових гущавинах чи на схилах розточанських височин вириваються з-під землі сріблясті джерела, що дають життя річкам. Часто дві річки, що починаються поряд, як от Верещиця і Біла, течуть не тільки в протилежні напрямки, а й до різних морів – Чорного і Балтійського. Можливо, річки, як і люди, сваряться і бувають суперницями?

   Найбільші річки Яворівщини – Шкло, Верещиця, Рата, Завадівка, Мощанка.

   Далеко за межі України розноситься слава яворівських джерел здоров’я, з яких витікає мінеральна вода «Нафтуся». Ще в минулих віках вона зцілювала людей від різних хвороб, її оздоровча сила широко використовується і в теперішній час. Якщо на Україні на базі мінеральних джерел діє понад 40 курортів, з них у Львівській області – 5, то на Яворівщині – 2 курорти загальнодержавного значення.

 

4.    Особливості пір року.

   На Яворівщині клімат помірно континентальний, тобто, зими тут м’які, сніжні, літо – прохолодне, дощове. Однак і в нас бувають погодні відмінності, температурні особливості і метеорологічні несподіванки. Майже кожен яворівчанин звернув увагу на те, що бувають дні, коли в одних населених пунктах падає дощ, а в інших – ні. В одному селі весняні заморозки звели нанівець посіви, інших лихо обминуло.

   Найхолоднішим місяцем зими є січень, середньомісячна температура якого – 3,5*С . Середні температури липня є досить високими - +18,5*С. Середньорічні температури повітря дорівнюють +7,5*С.

   Нашому краю зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. А навпаки, характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки.

Та час від часу трапляються природні катаклізми, які призводять до стихійних лих. Наприклад, історія зафіксувала 1651 рік як дуже холодний. Такий холодний, що зимою вовки цілими зграями нападали на поселення.

   Небувала градова хмара засипала село Домажир 12 червня 1926 року. Протягом години під час грози на село сипався град, який сягав величини курячого яйця. Поля вкрив шар льоду товщиною півметра, а в деяких місцях до 1 метра. Всі посіви були знищені, було багато покалічених людей, яких гроза застала на полі. В хатах були вибиті шибки. Селяни після стихії почали продавати худобу, бо її не було де пасти. Над селом нависла примара голоду.

   23 червня 2008 року над Яворівщиною пронісся руйнівний буревій. Стихія лютувала кілька хвилин: небо почорніло, із хмар лила злива, сильний вітер руйнував будівлі, зносив дахи, викорчувані дерева завалювали дороги, були зруйновані лінії електропередач. Найбільше руйнувань зазнало м. Яворів та навколишні села.

   Але попри те народна мудрість каже, що в природи немає поганої погоди. Мудра природа дає нам безліч благ, тільки треба навчитись розумно їх використовувати.

5.    Населення району.

   Незважаючи на те, що ¼ території району займає військовий полігон, Яворівщина за чисельністю населення (дані 2008 року – 122519 осіб) займає перше місце в області. Більшість населення проживає в сільській місцевості – 66,6 тис. осіб, у містах – 55,9 тис. осіб.

 

 

6.    Видатні особистості району.

   Яворівська земля виплекала щедре гроно відомих людей. Під яворівським небом народилась музика о. М.Вербицького до Гімну нашої держави «Ще не вмерла Україна». Яворівська земля освячена молитвами служителів вічного вчення – зерна доброти о. Йосипа Лозинського, о. Северина Супруна, о. М. Конрада проростають добрими плодами. З Яворівщини на Святоюрську гору вийшов український Мойсей – митрополит Андрей Шептицький, ім’я якого відоме далеко за межами України.

   На Яворівщині народилися такі відомі письменники і поети, як Осип Маковей, Марія Барандій, Іван Пазин, Микола Шот.

   V. Фізкульхвилинка.

   VI. Продовження вивчення нового матеріалу.

7.    Географічне положення селища Шкло.

а). Розповідь учителя.

   - Шкло – селище міського типу, яких у Яворівському районі лише 4.

Знаходиться на схід від районного центру Яворова, на південно-західній межі заповідника Розточчя. Шкло межує на півночі з с. Старичі і Воля Старицька, на південному сході – із м. Новояворівськ, на заході – із с. Новий Яр.

   Річка Шкло, яка бере початок із джерела Парашка, протікає через селище та інші населені пункти, прямуючи до Яворова, а далі – до польської р. Вісла, яка впадає у Балтійське море. Довжина річки Шкло – 76 км.

   Унікальне джерело мінеральної води «Нафтуся» лікує хвороби нирок і печінки і стало базою санаторію «Шкло», який славиться не тільки на Україні, а й за її межами.

   - А зараз ми проведемо заочну мандрівку по селищу, а ви будете екскурсоводами.

   б) «Мандрівка по селищу» - робота в групах.

   Клас заздалегідь поділений на 4 групи, які формуються за місцем проживання учнів. Групи отримали завдання скласти коротку характеристику територіального поділу селища і підготувати необхідні фотоматеріали.

   1 група – Нове поселення.

   2 група – Вишенька, Пирчі, Заболото.

   3 група – район церкви Святої Параскевії і церкви Святого Миколая, Сапилова гора.

   4 група – санаторій «Шкло».

 

   Учасники груп діляться інформацією про свою територію, тобто, вчать інших того, що знають самі.

 

Нове поселення

   Нове поселення знаходиться на півночі селища, безпосередньо межує із земельними угіддями сіл Старичі та Воля Старицька і займає майже половину селища.

    Нове поселення почало забудовуватися у 1960 році у зв’язку з налагодженням виробництва на Яворівському державному гірничо-хімічному комбінаті «Сірка». У цей час проходило планове переселення жителів сіл Вільшаниця, Ліс, Новий Яр, бо на цих землях було відкрито кар’єр по видобутку сірчаної руди. Жителів сіл Новини, Завадів та хуторів,прилеглих до них, теж переселили до Шкла, бо ці землі були передані для підземного видобутку сірки. У зв’язку з цим кількість жителів селища різко зросла і на 1989 р. становила за даними перепису 5 тис. чол., а кількість дворів із 265     (у 1964 р.)  стала 1160  у 1989 р.

    У 1963 р. на території нового поселення був збудований завод по виробництву керамзитового гравію. З 2000 р. на заводі стали виготовляти блоки для будівництва.

    У 1965 р. була заснована автобаза №5, яка проіснувала до 1999р. Кількість автомобілів становила 188 одиниць. У 1999  - 2000 р.р. це підприємство було ліквідоване через закриття ЯДГХК «Сірка».

    У липні 1971 р. на території селища було збудовано філіал заводу «Львівприлад», на якому працювало близько 600 чол. Завод виготовляв телевізійні антени, запальнички, станки для бриття, оприскувачі, дитячі іграшки. Після отримання Україною незалежності підприємство було ліквідоване, а на його базі відкрито ТзОВ  «Факро – Орбіта» по виготовленню дахових вікон.

    У 1972 р. була побудована 3- поверхова школа, в якій зараз  навчається майже 800 учнів. Їх навчає понад 70 учителів. Школа добре обладнана навчальними кабінетами, працює шкільна їдальня, спортзал, спортмайданчик, майстерня.

    У центрі нового поселення знаходиться торговий центр – велика кількість магазинів, перукарня.

    На захід від торгового центру стоїть греко – католицька церква Юрія Побідоносця. Церкву будувала громада колишнього  с. Вільшаниця, землі якого відійшли під сірчаний кар’єр.

    Поряд із церквою знаходиться будівля селищної Ради, приватна аптека, зубний кабінет, ощадний банк, газова дільниця.

    Східна частина нового поселення межує із територією заповідника Розточчя. Рельєф цієї частини селища можна охарактеризувати як малогорбистий, невеликі підвищення змінюються низовинами. Мішаний ліс на сході змінюється сільськогосподарськими угіддями.

     На заході нове поселення межує із територією санаторію «Шкло».

 

 

Пирчі і Заболото

     Ці хутори належать до старого поселення Шкла і носять назву за поширеним прізвищем на хуторі (Пирчі), і за розміщенням – за заплавою р. Шкло (Заболото). Ці два хутори межують із  м. Новояворівськ (Новояворівська лікарня та Новояворівський професійно-технічний ліцей). Між хутором Заболото і  с. Шкло знаходиться долина р. Шкло. На півночі хутора Пирчі знаходиться гора Косогора, тут піщані ґрунти змінюються на глинисті. Західна частина хутора межує з лісовим масивом Шклівського лісництва.

 

Вишенька

     Південна межа нового поселення переходить у район старого поселення, яке носить назву Вишенька. Історія цієї назви достовірно невідома. Але із уст місцевих старожилів відомо, що ця територія поселення була густо засаджена вишнями, і, напевно, це дало назву цього куточка селища.

     Вишенька розділяється руслом р. Шкло на дві частини. Права частина вища за ліву, вона переходить у Фавронин горб. Ця назва походить від імені господині, яка мешкала на цьому горбі. Біля підніжжя горба знаходиться магазин «Вишенька».

     Через Вишеньку проходить дорога, яка розгалужується на дві вітки. Північно-східна вітка іде до пансіонату «Бадьорість», а південно-східна – до хутора Пирчі, що на Косогорі.

 

Район церков Преподобної Параскевії і  Святого Миколая

     Цей район селища знаходиться у центрі старого поселення. Сюди входить територія від старого цвинтару до Сапилової гори.

     Рельєф цієї місцевості крупногорбистий. Високе підвищення із півдня і півночі дає посередині улоговину, по якій протікає р. Шкло.

     Через цей район проходить дорога Шкло – Старичі. Праворуч цієї дороги знаходиться пам’ятна могила полеглим воїнам УПА, яка була відновлена у                   1991 р. Ліворуч дороги знаходиться клуб, кафе «Надія», продовольчі магазини «Нововид» і «Сяйво».

     Біля придорожнього хреста від траси Шкло – Старичі звертає асфальтна дорога до церкви Преподобної Параскевії. Церква і дзвіниця були дерев’яними, які, на жаль, згоріли при пожежі у 2006 р. Церква була збудована у 1732 р. і була пам’яткою архітектури  XVIIIст. Зараз силами парафіян на місці дерев’яної церкви збудована нова, мурована. Про трагедію 2006 року нагадує обгорілий хрест на території церковного двора та вціліле Євангеліє, яке лежить на престолі церкви.

     Далі височіє гарна будівля нової церкви Св. Миколая, яка була збудована на кошти громади селища і відкрита у 2001 р.

     Південніше церкви знаходиться двоповерхова будівля ресторану і мотель «Шкло».  Русло р. Шкло протікає між двома церквами. Із історії селища відомо, що біля могили воїнів УПА знаходився заїжджий двір із поштою і корчмою. Вони були побудовані у 1696 р. Пізніше ця будівля використовувалась під однокласну школу, потім – початкову, семи -, восьми - і десятирічну школу. У 1988 р. за рішенням виконкому селищної Ради будівля була зруйнована.

 

Палюхова і Сапилова гора

     Це південна частина старого селища. Палюхова гора починається від старого цвинтару вздовж вул. Львівської, і далі переходить у вищу – Сапилову гору.

     Назви ці походять, очевидно, від прізвищ, які дуже поширені на цій території і, напевно, відіграли визначну роль в історії селища. Наприклад, із перших записів про Шкло відомо, що церква Преподобної Параскевії була побудована на кошти Івана Сапила.

    Висота Сапилової гори – 260 м над рівнем моря.

    Ґрунти цієї місцевості бідні на гумус, в основному піщані.

    Південніше Сапилової гори знаходяться дачні ділянки жителів с. Шкла і                   м. Новояворівська.

 

Санаторій «Шкло»

     На західній межі селища знаходиться санаторій «Шкло». До цієї частини селища відносять вулиці Курортну і Козачу.

     Санаторій розміщений в живописному лісопарку, оточений масивами соснових лісів. В парку багато вікових сосон, дубів і лип.

Лісопарк гарний в різні пори року. Особливу красу йому надають численні березові алеї. У парку багато ручних білок, різноманітних птахів. У великому вольєрі живе сім’я плямистих оленів, занесених у Червону книгу, сім’я павичів, цесарок та королівських голубів.

     Перша згадка про курорт як про грязелікувальницю датована 1616 роком.

     В 1870 році курорт був розділений на дві частини: південну – з питним джерелом і торф’яними грязями до р. Вонячка ( назва річки пов’язана з неприємним запахом сірководню), і північну – з мулистими сірчаними грязями і питним джерелом.

     У 1932 р. відкривається санаторій на 100 чол.  В 1938 р. будується санаторій для дітей.

     Курорт в роки Великої Вітчизняної війни був спалений і припинив своє існування. З 1947 р. санаторій відкрив свої двері для хворих воїнів Збройних Сил Радянського Союзу.

     Зараз в санаторії лікуються не тільки всі бажаючі жителі України, а й Росії, Польщі, Німеччини.   

 

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

   - Розказати про географічне положення Яворівщини.

   - Який за розмірами наш район в Львівській області?

   - Які міста є на території Яворівщини? Скільки селищ міського типу? Назвіть найбільші села району.

   - Чому рельєф Яворівщини крупногорбистий?

   - Чому річки нашого краю невеличкі? Назвати найбільші річки Яворівщини.

   - Які особливості пір року нашого краю?

   - Яке місце в області займає наш район по кількості населення?

   - Яких видатних людей рідного краю ви знаєте?

   - З якими населеними пунктами межує наше селище?

   - Які річки та водойми є на території нашого селища?

   - Назвати форми земної поверхні смт. Шкло.

   - Розгадати кросворд «Яворівщина».

     

 

                                     

1.    Адміністративний центр Яворівського району.

2.    Селище міського типу, один із курортів Яворівщини.

3.     Річка Яворівського району, яка бере початок із джерела Парашка.

4.    Заповідник нашого рідного краю.

5.    Корисна копалина, яку видобували на Яворівщині.

6.    Селище міського типу, яке знаходиться на кордоні з Польщею.

7.    Глід, терен, малина, ожина – це …, широко розповсюджені в лісах нашого краю.

8.    Хижий звір, герой українських народних казок, один із представників фауни Розточчя.

9.    Найбільший населений пункт Яворівського району.

10. Як називається гора в Шклі, названа в честь одного з жертводавців на будівництво церкви Св. Параскеви?

VIII. Підсумок уроку.

   - Що нового про рідний край ви дізналися сьогодні на уроці?

   - Що вам сподобалося на уроці?

ІХ. Домашнє завдання.

1.    Заповнити зошити.

2.    Записати легенду про походження назви одного з відомих місць селища.

(1-ий ряд)

3.    Записати цікаві історичні відомості про наше селище. (2-ий ряд)

4.    Знайти відомості про відомих людей, вихідців із с. Шкло. (3-ій ряд)

 

 

 

 

 Конспект

уроку з ЯДС

(3 клас)

   Тема. Рослинний і тваринний світ Яворівщини.

   Навчальні цілі :

             - узагальнити знання учнів про рослинний і тваринний світ рідного краю;

             - розвивати вміння аналізувати і робити висновки;

             - виховувати бережливе ставлення до природи.

   Очікувані результати :

             - учні мають уявлення про різноманітність рослинного і тваринного світу рідного краю;

             - розширили і поглибили свої знання про флору і фауну Розточчя;

             - висловлюють оцінні судження про ставлення інших і своє власне до рослин і тварин у природі;

             - беруть посильну участь в охороні природи своєї місцевості;

             - виявляють моральні і естетичні почуття у ставленні до природи.                                                                                                       Обладнання: ілюстрації і фотографії із зображенням рослин і тварин.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Тестування.

   1. Тварини і рослини – це частина…

        а) неживої природи;

        б) живої природи;

        в) предметів, зроблених руками людини.

  2. Ліси, в яких ростуть хвойні і листяні дерева, називаються:

        а) хвойними;    б) мішаними;     в) листяними.

  3. Тварини, для яких основною є рослинна їжа, називаються:

        а) травоїдними;    б) хижаками;    в) всеїдними.

  4. До дерев належить:

        а) калина;    б) пролісок;    в) липа.

  5. Самі добувають собі їжу, влаштовують житло, виводять потомство:

        а) дикі тварини;    б) свійські тварини.

  6. Яка з поданих рослин є зайвою:

        а) ліщина;    б) бузок;   в) ялина.

  7. До тварин належать:

        а) квіти;    б) гриби;    в) комахи.

  8. Рослини з м’якими  соковитими стеблами – це:

        а) дерева;   б) трав’янисті рослини;   в) кущі.

  9. Першими розцвітають:

        а) конвалії;   б) підсніжники;   в) яблуня.

 10. Спільна ознака всіх комах:

        а) наявність крил;     б) забарвлення;    в) шість ніг.

 11. До фруктових дерев належить:

        а) груша;    б) дуб;    в) аґрус.

 12. Яка з цих тварин хижа:

        а) синиця;    б) вовк;    в) бджола.

 13. Рослини, які людина вирощує для задоволення своїх потреб, називаються:

        а) культурними;    б) декоративними;    в) дикорослими.

 14. Хто серед цих тварин зайвий:

        а) жаба;    б) щука;    в) дощовий черв’як.

 15. Рідкісні рослини і тварини занесені:

        а) в Червону книгу;   б) в Зелену книгу;   в) в Чорну книгу.

  

ІІІ. Оголошення теми уроку.

-            Сьогодні тема нашого уроку – «Рослинний і тваринний світ Яворівщини». Яворівський район знаходиться у зоні мішаних лісів. А те, що вони трапляються тепер далеко не на всій території, є наслідком діяльності людини на протязі багатьох сторіч.

Ліс весною звеселяє,

    Влітку прохолоду має,

                                          Восени годує,

                                          Взимку жар дарує.

   Так говорить народна мудрість про ліс. Та хто з вас не знає, скільки добра готує нам ліс! І такий він різний у різні пори року, а водночас завжди чарівний.

   Сьогодні ми мандруватимемо лісами Яворівщини у часі – спостерігатимемо, як вони змінюються у різні пори року. Для цього клас наш заздалегідь був поділений на 4 групи: «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима». В кожній групі є ботанік, зоолог, синоптик, художник, декламатор, етнограф-фольклорист. Ботаніки розкажуть нам про флору лісу; зоологи – про фауну; синоптики підшукали народні прикмети передбачення погоди в різні пори року, пов’язані з життям рослин і тварин; художники намалювали малюнки; декламатори підібрали вірші, а етнографи – загадки про тварин і рослини.

   В сиву давнину слов’яни поділяли рік на 12 місяців, як і ми зараз. Але починався рік не січнем, а березнем. То ж почнемо нашу мандрівку у ліс саме з першого весняного місяця.

 

ІV. Робота в групах.

   І. Група «Весна».

     А) Декламатор

              Весняне вітання

Рідний гаю, здрастуй!

З проліском і рястом,

З першою кленовою

Краплею живою,

З першою розмовою

Цвіту із бджолою.

                   Рідний луже, здрастуй!

                   Вербно-зеленастий,

                   Вільховий, березний,

                   Зустрічаймо весну!

                   Молода травиченька

                   З променів прядеться,

                   З неї тобі витчеться

                   Зелене ряденце.

                                      (В. Кочевський)

 

    Б) Ботанік

   По залісених ярах ще лежать глибокі сніги, а вже зацвіли перші дерева – вільха, граб, червона верба. У беріз і кленів починається рух соків. Вони несуть поживні речовини від кореня до бруньок, з яких невдовзі з’являться перші листочки.

   Весна крокує все ближче і ближче. Чудовим килимом квітів вкривається діброва. Привітно всміхається сніжно-білими квітами анемона дібровна. Неподалік розкрила свої сині очка печіночниця, а з-поміж старого листя виглядає скромна гусяча цибулька.

   На лісових галявинах, де найбільше світла і тепла, розпускається медунка. Спочатку квіти в неї червоні, потім стають фіолетовими, далі – синіми, а ще пізніше – білуватими.                                                                     

   Після того, як перецвітуть трав’янисті рослини, починають цвісти кущі ліщини, крушини, калини. Найгарніше виглядає квітучий кущ вовчого лика. Бузкові квіти цієї рослини сидять просто на стеблі. Але і квіти, і ягоди цієї рослини отруйні.

    Потім зацвітає тополя, черемха, в’яз. Пізніше розпускають своє листя могутні дуби. В українській флорі дуб – найдовговічніша рослина. Понад тисячу років живе він, як символ непохитності і могутності. Дуб посів одне з чільних місць в українському фольклорі. Роками може лежати у воді дубове дерево і не тільки не гниє, а набуває ще більшої міцності.

   На кінець весни всі рослини стають зеленими і квітучими. Особливу радість у лісі в травні дарують конвалії:

                   Очі розкрила конвалія біла

                   І в здивуванні застигла,

                   Зомліла… (О. Олесь)

   Її запашні квіти у вигляді маленьких дзвіночків змінюються спочатку на зелені, а потім на червоні ягоди-намистинки. Конвалія – цінна лікарська рослина і знаходиться під охороною.

 

     В) Зоолог

   Навесні ліс оживає пташиним лементом, тьохканням. Граки і шпаки поселяються у старих гніздах, будують нові. Типові лісові птахи мають короткі і тупі крила, довгий хвіст. Це дозволяє їм маневрувати між деревами і гілками.

   Тетеруки, рябчики, вальдшнепи, які ведуть переважно наземний спосіб життя, здатні різко, майже з-під носа хижака, злітати догори, але літати на далекі відстані не можуть.

   Синиці, корольки, славки в пошуках їжі на гілках і листі можуть чіпкими пальцями підвішуватись до найтонших гілочок. Дятли і пищухи, добуваючи корм на стовбурах дерев, рухаються, спершись на хвіст, а повзик, який має міцні і рухливі ноги, може рухатись навіть вниз головою, а хвостом не користується.

 

    Г) Синоптик

   Є багато народних прикмет, за допомогою яких можна передбачити погоду навесні. Ось деякі з них.

   Якщо граки одразу на гнізда летять – на дружну весну.

   Якщо бджоли рано вилітають із вуликів, то варто чекати ранньої і теплої весни.

   Якщо мухи прокинулись раніше, ніж 30 березня («Теплого Олекси»),слід чекати ще холодів.

   Стала кувати зозуля – отже, морозу більше не буде.

   Зацвіла черемха – час садити картоплю.

 

 

  Д) Етнограф – фольклорист

1. Привітанням журавля

    Я пробуджую поля,

    Небеса і ручаї

    Та заквітчую гаї.

    Відгадали, хто вона,

    Ця красуня чарівна?  (Весна)

 

2. Він скрізь: у полі і в саду,

    А в дім не попаде,

    І я тоді лиш з дому йду,

    Коли вже він не йде.     (Дощ)

 

3. Я найпершим зацвітаю

    Синім цвітом серед гаю.

    Відгадайте, що за квітка,

    Бо мене не стане влітку.     (Пролісок)

 

4. Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло,

    Потім стало біле-біле, і за вітром полетіло.    (Кульбаба)

 

5. У зеленому жакеті галасує в очереті.

    Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак.    (Жаба)

 

6. Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташк    

 

     Е) Художник демонструє свій малюнок весняного лісу.

 

   ІІ. Група «Літо»

     А) Декламатор

                                Літо

                   Літо, літо золоте

                   Випиває роси

                   Та з пшениченьки плете

                   Україні коси.

                             Виглядає з-поміж віт

                             Вишнями в садочку,

                             Одяга на цілий світ

                             Сонячну сорочку.

                                                  (А. Загорудний)

 

     Б) Ботанік

     Закінчується весна, починається літо. Достигають ягоди суниць, малини, чорниці.

     Найпізніше з усіх дерев зацвітає липа. В пору цвітіння вона наповнює все довкола медовими пахощами.

     Під кінець літа в лісі дозрівають плоди і насіння, горіхи ліщини, бука.

    Серпень – останній місяць літа, місяць грибів. В лісі скрізь можна побачити червоні шапчини мухоморів, сироїжок, жовтих лисичок. Та царем грибів вважають білого гриба.

    Але не всі гриби можна збирати до свого кошика – серед них багато отруйних. Он так і проситься до кошика мухомор, а он і бліда поганка витягнулась назустріч грибарю. Не збирайте їх!  Вони найотруйніші в наших лісах.

 

     В) Зоолог

   Літо для птахів – це пора вигодовування своїх пташенят. Ні на мить не припиняється робота санітарів лісу – маленьких мурашок, які все зносять до своєї оселі.

                   Знайшов мурашка гарну бадилинку.

                   Несе, несе, несе,

                   І так, і сяк, і в гору, і в долину,

                   Така важка, ніяк не донесе.     (Л.Костенко)

   А ще за поведінкою мурашок можна передбачити погоду. Якщо мурашки метушаться, закривають ходи до своєї хатки, буде дощ. Якщо ж мурашки спокійні, чекай доброї погоди.

   У лісі живуть і інші тварини: зайці, лисиці, козулі, дикі кабани, кажани, їжаки, які влітку займаються виведенням потомства.

   А ще ліс аж бринить від комашиного дзижчання. Джмелі, оси, шершні, мошки, комарі, мухи наповнюють лісове повітря гулом.

 

      Г) Синоптик

    24 травня, на Мокія, туман – буде мокре літо.

    Рано родить малина – на тепле літо.

    Трава в червні починає сохнути – на дощове літо.

    Кури не ховаються від дощу – він буде короткотривалим.

    Соловей цілу ніч співає без угаву, не вщухаючи – на теплу, ясну погоду.

 

     Д) Етнограф - фольклорист

 1. Розквітають в луках квіти,

     Зеленіють в лісі віти.

     Все зелене, молоде.

     За весною… ( літо йде.)

 

 2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. ( Грім і блискавка)

 

 3. Увечері спускається,

     Вночі собі лежить,

     А вранці піднімається

     У сонячну блакить.    (Роса)

 

 

 4. Теплий вітер повіє,

     Дрібний дощик посіє,

     З неба сонце засяє, -

     В траві гуска зростає:

     Гуска біленька-біленька,

     Під шийкою темненька;

     В неї ніжка немита,

     До землиці прибита.    ( Печериця)

 

 5. Віє вітер, сіть гойдає,

     Сам рибалка в ній шугає:

     Із кутків своєї хати

     Ловить рибок він крилатих.   ( Павук)

 

    Е) Художник  демонструє малюнок літнього лісу.

 

ІІІ. Група «Осінь»

    А) Декламатор

                          Осінь

           Щебетали птахи в лісі

           На крислатому горісі.

           А як сонечко схололо,

           Птахи всі за видноколом

           Позникали.

                                   В лісі звірі танцювали –

                                   Аж травичку потоптали.

                                   А як змерзли вуха й ноги,

                                   Звірі в ноги та в барлоги

                                 Повтікали.

 

           Поселився вітер в лісі

           Серед ночі на горісі, -

           І на всіх деревах віти

           Почали тоді тремтіти,

           Бідолахи. 

                                   Вранці клени посмутніли,

                                   І надвечір пожовтіли, -

                                   І злетіло в небо листя

                                   Понад містом золотистим,

                                   Наче птахи.    

       Б) Ботанік

   Після спекотного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. Вона починає малювати своїм пензлем ліс.

   У лісових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини.

   Потім починається листопад. Останніми скидають листя дуби. Відмирають трави. Земля вкривається товстою ковдрою листя.

 

     В) Зоолог

   В осінні дні багато птахів готуються у вирій. У гамірні зграйки збираються ластівки, стрижі, шпаки, у дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі. Залишаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки.

   Значна кількість комах зимує в стадії яйця, личинки, лялечки під опалим листям, в тріщинках на корі дерев.

   З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Миші, хом’яки, білки роблять запаси на зиму.

   Їжаки, ховрахи, борсуки впадають у сплячку.

 

      Г) Синоптик

   Грім у вересні віщує довгу осінь.

   Багато павутиння на бабине літо – на ясну осінь і холодну зиму.

   Птахи рано збираються у вирій – осінь буде холодною.

   Восени довго не зникають мухи – осінь буде довгою, сніг ляже пізно.

   Довго не відлітають шпаки – осінь буде сухою.

 

      Д) Етнограф – фольклорист

 1. Прийшла без фарб, без пензля, а перефарбувала все листя.  ( Осінь)

 

 2. Не дід, а сивий,

     Не спить, а стелеться,

     Вкриває землю й океан,

     А зовуть його…    ( Туман)

 

 3. Весною – цвіт,

     Восени – плід,

     На дереві гойдається,

     Червонобоким називається.    ( Яблуко)

 

 4. Ниток багато, а в клубок не змотати.  ( Павутиння)

 

 5. Хоч мала сама на зріст, 

     Та великий має хвіст.

     Як намисто оченята…

     Хто це, спробуй відгадати?   ( Білка)

 

         Е) Художник  демонструє малюнок осіннього лісу.

 

ІV. Група «Зима»

         А) Декламатор

 

                          Йде зима

           Йде зима, красуня мила.

           В неї плаття сніжно-біле,

           Черевички з кришталю –

           Дуже зимоньку люблю.

                                   Йде в засніженім уборі.

                                   Очі сяють, наче зорі.

                                   Щоб своє побачить личко,

                                   Дзеркало зробила з річки.

           Білі коси розпустила –

           Землю лагідно укрила.

           Хай спочине до весни

           І чарівні бачить сни.

                                                      ( В. Паронова)

 

       

Б) Ботанік

   Дерева і кущі взимку поринають у глибокий сон. Сніг вкриває землю, немов ковдра, захищаючи рослини від переохолодження.

   Та в наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин.

Це брусниця, грушанка, копитняк, барвінок, верес, суниця, які зеленіють під снігом.

   Та окрасою наших місцевих лісів у будь-яку пору року є вічнозелена сосна. Сосна –дуже гарне дерево. Подивіться, як високо піднесені її ажурні гілки, через які просвічується небо. Який рівний золотистий стовбур! У ньому наче відбивається сонечко. Ось тому у сосновому лісі завжди світло, святково.

   Сосни дуже люблять сонце і ростуть там, де багато світла. І хоч ґрунти у нашій місцевості неродючі, піщані, та сосна росте у нас добре, бо у неї дуже сильне і глибоке коріння. Якби сосна не закріплювала своїм корінням піски, вітер розвіював би їх, а вода змивала б пісок у річку і замулювала б її. Отже, сосни приносять велику користь природі. Хвоя і гілочки, що опадають, утворюють грунт, на якому  починають рости різні рослини.

   А ще сосна виділяє в повітря особливі речовини – фітонциди, які дуже корисні для здоров’я людини. Тому у соснових борах споруджують санаторії, бази відпочинку, де люди покращують своє здоров’я. у нашому районі в оточені соснового лісу є два санаторії: «Шкло» і «Немирів», база відпочинку «Бадьорість».

 

         В) Зоолог

   З настанням зими життя у лісі не завмирає. Вистукує своїм міцним дзьобом дятел. На снігу то там, то тут з’являються сліди лисиці, зайця, козулі. А тут, під дубом, землю неначе перекопали. То дикі кабани шукають жолуді. А вночі між деревами темною тінню пролітає сова, полюючи на мишей. Та й білочка не спить, її можна іноді побачити на високих деревах, ховається у дуплах вовчок, рідко вискакують на сніг бурозубки, миші.

   Шишкарі взимку виводять пташенят. Така особливість пов’язана з тим, що у зимовий час вони не мають нестачі в кормі – насінні хвойних дерев. А навесні, коли вилітають молоді пташенята, насіння легко добувати з шишок, які розкриваються.

 

         Г) Синоптик

   Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла і малосніжна, якщо випаде – холодна і сніжна.

   Поява комарів пізньої осені – на м’яку зиму.

   Як листопад дерев не обтрусить, зима довгою бути мусить.

   Снігурі прилетіли в грудні – зима буде суворою.

   Синички зранку пищать – чекай початку морозів.

 

        Д) Етнограф – фольклорист

 1. Прийшла до  нас бабуся у білому кожусі,

     Поля причепурила – пухнастим снігом вкрила.

     Вгадайте, хто вона, бабуся чепурна.   (Зима)

 

 2. Росте вона донизу головою

     Росте вона холодною зимою.

     А тільки сонечко засяє –

     Вона заплаче й помирає.    (Бурулька)

 

 3. В темнім лісі проживає,

     Довгий хвіст пухнастий має,

     А як вийде полювати  -

     Бережись, мишва хвостата.   (Лисиця)

 

 4. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.   ( Мороз)

 

 5. І зелена, і пахуча,

     І пухнаста, і колюча.

     Посеред кімнати стала,

     Нас із святом привітала.   ( Ялинка)

 

           Е) Художник  демонструє малюнок зимового лісу.

 

V.  Узагальнення знань учнів.

 

-       Які зміни відбуваються в наших лісах на протязі року?

-       Який тваринний світ лісів Яворівщини?

-       Які рослини лісу вам відомі?

-       Як рослини пристосовуються до холодної пори року?

-       Які зміни відбуваються в тваринному світі протягом року?

 

VІ. Підсумок уроку.

         Українська земля щедро обдарована природою. А Яворівщина – один із наймальовничіших її куточків. І щоб цією красою могли милуватись наші нащадки, ми повинні бережно ставитися до всього, що нас оточує.

         Природа чекає від нас добра і чуйності. Бережімо благословенну і неповторну природу рідного краю. І нехай у кожного завесніє на душі, спостерігаючи, як дзюркочуть березневі струмки, вслухаючись у мелодії багатоликого птаства, що сповіщає про оновлення землі. Вчімося слухати шелест дерев, які наче розмовляють між собою, милуймося стрункими соснами і  що тягнуться до сонця, голубими плесами озер та річок.

         Усе це наш прекрасний  рідний край, джерело краси, нашого добробуту і здоров’я.

                              І пташка, і метелик, і людина

                              Сплелися у вінок. Ім’я йому – Життя.

                              Одна у них Земля, одна родина,

                              І вічність в них одна,  і небуття.

                                                                               (Ж. Маценко)  

 

 

                              ТВАРИННИЙ СВІТ ЯВОРІВЩИНИ                            

 

 

 

 РОСЛИННИЙ СВІТ ЯВОРІВЩИНИ

 

 

 

 

Конспект уроку

з природознавства (3 кл.)

Тема. Корисні копалини та ґрунти рідного краю.

Навчальні цілі:

-       формувати первинні уявлення про корисні копалини та умовні позначення їх на географічній карті;

-       розвивати вміння визначати види та місця покладів корисних копалин,користуючись фізичною картою України;

-       актуалізувати поняття «ґрунт», уявлення про склад ґрунту, його види в рідному краї;

-       вчити розпізнавати і називати найпоширеніший вид ґрунту рідного краю;

-       розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки, аргументовано узагальнювати свою думку;

-       виховувати дбайливе ставлення до природних багатств рідного краю.

Очікувані результати:

-       учень знає найпоширеніші корисні копалини і ґрунти рідного краю;

-       вміє користуватися фізичною картою України;

-       знає умовні позначення корисних копалин;

-       оцінює поведінку свою й інших людей з позиції охорони і економного використання корисних копалин та ґрунтів.

  Навчально-методичне забезпечення:колекція корисних копалин Яворівщини (сірка, нафта, газ, торф, глина, вапняк, гравій, пісок), зразки ґрунту, фізична карта України і Львівської обл.

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

   Географічний диктант.

   1.В якому районі, області знаходиться селище Шкло?

   2. З якими населеними пунктами межує?

   3. Назвати річки, які протікають по території селища, а також інші   природні та штучні водойми.

   4. Назвати населені пункти селища.

   5. Найбільші виробничі підприємства.

   6. Видатні місця та історичні пам’ятки селища.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

   Проблемне питання:

   - На поверхні землі ростуть рослини: дерева, кущі, трави; живуть люди, тварини. А що ж корисне для людини знаходиться в земній товщі, яка носить назву «земна кора»? Чому на одних ділянках рослини ростуть швидко, гарно, а на інших – ні?

   - Отже, про ґрунти, їх види та про корисні копалини рідного краю ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

   1. Розповідь учителя про ґрунти.

   - Всім відомо, що таке ґрунт. Але дати йому визначення непросто. Адже ґрунт – це не тільки земля, що лежить під ногами, а важливий елемент природного середовища. Вивчати ґрунт почали відтоді, відколи розвинулось землеробство. Людей цікавило насамперед, які рослини дадуть найбільший урожай на певній ділянці.

   Основною складовою частиною ґрунту є гірські породи, які руйнуються під впливом повітря і води на пухкі частини. У них проникають корені рослин, черв’яки, бактерії, мікроорганізми. Усі вони народжуються, живуть, відмирають і під впливом тепла та вологи перетворюються на перегній. Таким чином ґрунт набуває основної властивості – природної родючості. Сучасні дослідження дають можливість стверджувати, що ґрунтоутворення відбувається надзвичайно повільно. Шар ґрунту товщиною 1см у природі утворюється за 100, а іноді за 300 років.

   Тому треба пам’ятати, що ґрунти потребують захисту і бережливого відношення, адже сильна злива може змити із зораного поля 5-10см ґрунту за лічені хвилини.

   Ґрунти смт. Шкло бідні на перегній. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими і дерново-підзолистими ґрунтами. Вони поширені, головним чином, на понижених елементах рельєфу – на пісках Підверха та Сапилової гори, на суглинках Кружок. У долинах річок Шкло та Пила – торфо-болотні і лучні ґрунти. У зв’язку з близьким заляганням ґрунтових вод (50-100см), вони характеризуються надлишком вологи, що негативно впливає на умови росту і розвитку культурних рослин. Особливо це має місце в районі Вижиськ та Пили. Для сільського господарства вони малопридатні через пізні весняні заморозки і підтоплення під час літніх паводків.

   2. Робота з підручником.

   Учні опрацьовують статтю «Ґрунти в рідному краї» і, маючи зразки ґрунтів даної місцевості, визначають вид ґрунту, провівши відповідні досліди.

   Завдання:

-       Визначте колір ґрунту.

-       Вкиньте в склянку з водою шматочок ґрунту. Спостерігайте за бульбашками повітря в ґрунті. Скільки повітря ви помітили: мало чи багато?

-       Насипте в порожню склянку ґрунт. А тепер наливайте зверху воду. Спостерігайте, швидко чи повільно ґрунт пропускає воду.

Висновок: ґрунти в нашій місцевості багаті на повітря. Дерново-підзолисті ґрунти добре пропускають воду, а торфо-болотні – ні.

V. Фізкультхвилинка.

VI. Продовження вивчення нового матеріалу.

   1. Бесіда.

   - Що таке корисні копалини?

   - Чому їх називають корисними?

   - Пригадайте з 3 класу, на які групи поділяються корисні копалини.

   - Які називаються горючими?  Наведіть приклади.

   - Які називаються рудними? Наведіть приклади.

   - Які називаються нерудними? Наведіть приклади.

   - Що таке родовище корисної копалини?

   - Якими корисними копалинами доводилося користуватися вам?

2. Розповідь учителя.

   - Протягом всієї історії розвитку нашої планети на її поверхні і в надрах утворюються різні гірські породи. Ті з них, які люди навчилися використовувати, називаються корисними копалинами. Вони бувають різні за походженням та призначенням і розміщені в надрах землі вкрай нерівномірно. Дуже часто від їх запасів залежить господарський розвиток районів та країн.

   За використанням корисні копалини поділяються на паливні (горючі), рудні і нерудні.

   Усі види корисних копалин, розповсюджених на Яворівщині, належать до чотирьох груп: горючих, неметалічних, будівельних матеріалів, мінеральних і питних вод. Більшість із родовищ за своїми запасами невеликі, і лише окремі з них – середні і крупні.

   Горючі копалини представлені нафтою, газом і торфом.

Нафта – джерело тепла і енергії. Наші предки обожнювали цей скарб,вважаючи його бальзамом від усіх хвороб. Із розвитком промисловості і транспорту, люди поступово відкривали в нафті все нові якості, виділяли корисні компоненти і знаходили для них надзвичайно широке застосування – від змащування коліс дерев’яного воза до виготовлення найтонших парфумів і тканин. Сьогодні з нафти одержують близько тисячі різноманітних хімічних сполук. Найголовніші з них – бензин, гас, спирти, ліки, жири, мило та багато ін.

   В надрах Яворівщини досліджено нафтове родовище Свидниця – Коханівка. Запаси нафти складають 0,5 млн. тонн. Нафтові поклади супроводжуються невеликими покладами природного газу.

   У районі є значні поклади торфу. Що ж таке торф? Це скупчення напіврозкладених наземних болотних рослин із домішками піску і глинистої речовини. У минулому торф був дешевим паливом. Це також чудова речовина для хімічної промисловості – для виробництва рідинного палива, воску, оцтової кислоти, спирту. Великі торфовища знаходяться в районі сіл Поруденко, Роснівка, Рясне, потужність пластів торфу місцями сягає 10-12м.

   У нашому селищі є 3 невеликі торфовища. Одне – в районі «Підляськи», інші – в районі Вижиськ і в долині річки Пила. Але промислового значення ці торфовища не мають.

   Неметалічні корисні копалини представлені самородною сіркою, стронцієм.

   Сірчана руда представляє собою вапняк, в якому вкраплено прожилки сірки. Глибина залягання сірки коливається від 45м до 320м. На базі яворівської сірки існувало найбільше в Європі гірничо-хімічне підприємство. ХХІст. поклало кінець експлуатації сірчаних родовищ на території Яворівщини.

   Поклади будівельних матеріалів – це вапняки, піски, галька, гравій, вогнетривкі глини.

   На базі вогнетривких глин у с.Шкло побудований керамзитовий завод. Родовище глини біля с.Коханівка є базою цегельного заводу. Поклади будівельних вапняків стали сировиною для виробництва силікатної цегли в с.Страдч. У Шклі є два піщаних кар’єри, пісок з яких використовують в будівництві.

   Яворівщина багата на мінеральні води – «Нафтусю» (с.Шкло), сірководневу (с.Шкло, с.Немирів), карбонатну воду «Солуки» (с.Солуки).

   У смт. Шкло та смт. Немирів побудовані санаторії, де люди покращують своє здоров’я.

   2. Робота з фізичними картами Львівської області і України.

   - Покажіть на фізичній карті Львівської обл. наш район.

   - Розгляньте і пригадайте умовні знаки корисних копалин.

   - Які з корисних копалин позначено на території нашого району.                                                                                                                                                                                

   - До якої групи вони належать?

   - Як їх використовують?

   - Покажіть на фізичній карті України Львівську область.

   - Які з корисних копалин позначено на території нашої області?

   - Що ви знаєте про ці корисні копалини?

VII. Осмислення зв’язків і відношень об’єктів вивчення.

1. Гра «Пошта».

   Метою цієї гри є повторення умовних знаків корисних копалин та їх належність до певної групи.

   Учитель ставить на столі три скриньки з написами: «Горючі», «Рудні» і «Нерудні» і роздає учням картки з умовними позначками корисних копалин.

   Завдання: пригадати, яка корисна копалина позначена на картці, і вкинути картку до потрібної скриньки.

   Для перевірки результатів гри «Пошта» вчитель поділяє клас на три групи. Кожна група перевіряє зміст карток певної скриньки. Якщо знаходять хибну картку, пояснюють. Учитель підсумовує результати гри.

2. Досліди з корисними копалинами рідного краю.

   а). Дослід №1 з торфом.

    - Розгляньте шматочок торфу. Якого він кольору? Який на дотик?

    - Візьміть у руки шматочок торфу. Стисніть його міцно, пробуючи поламати. Чи вдалося це зробити?

    - Чи відчуваєте запах торфу?

    - Киньте шматочок торфу в склянку з водою. Що помітили? Чи розчинився торф?

    - А тепер я підпалю його. Спостерігайте уважно, чи буде він горіти.

    - Зробіть висновки.

   б) Дослід №2 з піском.

    - Розгляньте пісок. Якого він кольору? Який на дотик?

    - Візьміть у руки пісок. Намочіть його. Чи злипся він докупи? Чи став пластичним, як пластилін?

    - Чи відчуваєте запах піску?

    - Киньте трохи піску в склянку з водою. Що ви помітили? Чи розчинився пісок?

    - А тепер я спробую підпалити його. Спостерігайте уважно, чи буде він горіти.

    - Зробіть висновки.

   в) Дослід №3 з глиною.

    - Розгляньте глину. Якого вона кольору? Яка на дотик?

    - Намочіть глину. Якою вона стала? Чи стала пластичною, ніби пластилін?

    - Чи відчуваєте ви запах глини?

    - Киньте шматочок глини в склянку з водою. Що помітили? Чи розчинилася вона?

    - Тепер я спробую підпалити глину. Чи горітиме вона?

    - Зробіть висновки.

  

   Аналогічно можна провести дослід із сіркою.

 

VIII. Узагальнення і систематизація знань.

1. Робота з підручником. Читання статті «Корисні копалини в рідному краї» (с.148 – 149).

2. Бесіда за запитаннями до статті.

3. Вікторина.

   - Що таке ґрунт?

   - Які ґрунти є в нашому краї?

   - Як краще удобрювати ґрунти?

   - Навіщо люди після дощу влітку розпушують ґрунт, навіть якщо там немає бур’янів?

   - Впізнайте корисну копалину за її характеристикою:

·      горюча речовина, що утворилась із залишків рослин, які зазнали органічних змін в умовах значної вологості і відсутності повітря; (торф);

·      нерудна корисна копалина з гострим характерним смаком, вживається в їжу (кам’яна сіль);

·      масляниста темно-бура рідина, легша за воду, горить кіптявим полум’ям, виділяє багато тепла (нафта).

ІХ. Підсумок уроку.

-       Від чого залежить родючість ґрунту?

-       Який ґрунт є найродючішим?

-       Які корисні копалини видобувають в нашій місцевості?

-       У яких інших областях видобувають ті самі корисні копалини, що і в нас?

-       Поміркуйте, що буде, якщо закінчиться запас корисних копалин на Землі?

-       Яку користь особисто для вас приносять корисні копалини?

Х. Домашнє завдання.

1. Виконати завдання в зошиті з друкованою основою.

2. Прочитати статті підручника «Ґрунти в рідному краї» і «Корисні копалини в рідному краї», давати відповіді на запитання після тексту.

3. (За бажанням) Скласти власний екологічний міні-проект на тему «Шляхи збереження корисних копалин рідного краю» за планом.

   План міні-проекту

1.    Назва корисної копалини.

2.    Назва родовища корисної копалини в рідному краї.

3.    Значення корисної копалини для господарства краю, для людей. Використання корисних копалин (фото предметів, виготовлених з цієї корисної копалини) тощо.

4.    Як можна зберегти цю копалину? Чим її можна замінити? Записати 2 – 3 поради.

 

                             

Урок-гра

«Щасливий випадок» (3 кл.) 

Тема. Підсумковий урок по темі «Природа рідного краю».

Навчальні цілі:                                                                                               - перевірити знання учнів з теми «Природа рідного краю»;

- розвивати в дітей бажання більше дізнатися про те, що їх оточує;  

- виховувати бережливе ставлення до природи, гордість за свою маленьку батьківщину.

Очікувані результати:

- учні знають особливості природи рідного краю: форми земної поверхні, водойми, найпоширеніші корисні копалини й ґрунти, рослинний і тваринний світ;

- поглибили і розширили знання про місцеві підприємства, видатних особистостей Яворівщини;

- виявляють пізнавальний інтерес до вивчення природи рідного краю.   

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Оголошення теми уроку.

ІІІ. Гра «Щасливий випадок»

І ГЕЙМ «ДАЛІ, ДАЛІ…»

(Працюємо 1 хв.)

1 команда

   1. Область, в якій ми живемо. (Львівська)

   2. Території суші, які мають рівну поверхню. (Рівнини)

   3. Місце, де на поверхню землі витікає підземна вода. (Джерело)

   4. Річка, яка протікає по території нашого селища. (Шкло)

   5. Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу. (Лісостеп)

   6. Прилад, яким вимірюють температуру повітря. (Термометр)

   7. Корисна копалина, яку видобували в нашому районі. Жовта на колір, тверда, горить. (Сірка)

   8. Ґрунт, в якому багато піску. (Піщаний)

   9. Тварини, тіло яких вкрите шерстю, і які вигодовують своїх малят молоком. (Звірі або ссавці)

  10. Маленька рослина, яка плаває на поверхні водойм. (Ряска)

  11. Основна зернова рослина України.  (Пшениця)

  12. Свійська тварина, яка дає шерсть для виготовлення вовняних тканин.  (Вівця)

  13. Яку продукцію виготовляє ТзОВ «Факро – Орбіта», що знаходиться на території смт Шкло? (Дахові вікна)

  14. Заповідник, який знаходиться на території Яворівського і Жовківського районів.  (Розточчя)

 

2 команда

   1. Держава, в якій ми живемо. (Україна)

   2. Ділянки земної поверхні, високо підняті над рівнинами. (Гори)

   3. Лікувальна мінеральна вода із джерела, яке знаходиться в санаторії «Шкло».  (Нафтуся)

   4. Водойма, яка виникає в природних заглибинах на поверхні Землі. (Озеро)

   5. Назвати природну зону України, в якій розташована Львівська область. (Зона мішаних лісів)

   6. Прилад, за допомогою якого визначають сторони горизонту. (Компас)

   7. Корисна копалина, з якої випалюють керамзит, цеглу. (Глина)

   8. Ґрунти, які переважають в нашій місцевості. (Піщані)

   9. Тварини, тіло яких вкрите пір’ям, у яких є крила і дзьоб. (Птахи)

 10. Назва торф’яного моху. (Сфагнум)

 11. Технічна рослина, з якої виготовляють крохмаль. (Картопля)

 12. Свійська комаха, яка дає людині мед, віск, прополіс. (Бджола)

 13. Яку продукцію виготовляють на підприємстві «Термобуд», що знаходиться на території нашого селища? (Пінопласт)

 14. Національний парк, який знаходиться на території нашого району. (Яворівський)

 

ІІ ГЕЙМ «ЗАМОРОЧКИ З БОЧКИ»

   (Діти дістають з мішечка бочечки з лото)

ЗАГАДКИ

1. Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

2. Латка на латці, а всередині – гризь. (Капуста)

3. Я дерева одягаю, восени не опадаю.

   Я не листя і не хвоя.

   Відгадайте, діти, хто я? (Кора)

4. Весь він у смужечку, мов зебренятко.

   Раді йому і хлоп’ятка, й дівчатка.

   Диням рідня цей бокань-веселун.

   То, звісно ж, … (кавун).

5. Сюрприз. Пісня або вірш від команди І.

6. На тичці, в капличці,

   Без вікон, без дверей,-

   Повна хата людей. (Мак)

7. То що за диво-літаки

   Сідають в лузі на квітки?

   Не спочивають з далини,

   А вантажі беруть вони.

   В саду старому під селом

   У них є свій аеродром.

   І літаки за летом лет –

   Везуть туди солодкий мед. (Бджоли)

8. Є шапка, але немає голови. Є нога, але без черевика. (Гриб)

9. Цвіте синьо, лист зелений, ліс він прикрашає, хоч мороз усе побив – його не займає. (Барвінок)

10. Сюрприз. Пісня або вірш від команди 2.

 

ІІІ ГЕЙМ «ТИ МЕНІ – Я ТОБІ»

   (Діти питають один одного, команда – команді)

   Завдання: закінчити народні прикмети.

І команда

   Якщо на Стрітення (15 лютого) півень води з калюжі нап’ється, то … (навесні господар біди не оббереться).

   Пізня весна віщує …(добру погоду влітку).

   Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене, то …(буде тепла осінь).

   Пізній листопад – на …(сувору, тривалу зиму).

   Якщо влітку вранці немає роси, то … (вдень чекай дощу).

 

2 команда

   Довгі бурульки – на…(затяжну весну.)

  Якщо на Мокія (24 травня) іде дощ, то…(літо буде мокрим.)

  Восени довго не зникають мухи - …(осінь буде довгою, сніг ляже   пізно.)

  Снігурі прилетіли в грудні - …(зима буде суворою.)

  Якщо кульбаба стулює свою пухнасту кульку, неначе парасольку, то…(буде дощ.)

 

 

ІV ГЕЙМ «ТЕМНА КОНЯЧКА»

1. Як називається джерело, з якого бере початок річка Шкло, і яке назване в честь сміливої дівчинки? (Парашка)

2. У  якому озері на території с. Шкло завжди стала температура +12*С ?( Озеро Сива Вода)

3. Який орнітологічний заказник є на Яворівщині?(Чолгинський)

4. Яка корисна копалина утворюється на болотах з решток рослин?(Торф)

5. Які тварини очищають водойми від залишків рослин і тварин?(Водяні рачки і молюски)

6. Які лікарські рослини лук ти знаєш?(Жовтець, чебрець, конюшина, очиток)

7. Назвати  найбільшу тварину наших лісів.(Лось)

8. Що було багато років тому на території теперішнього заповідника Розточчя?(Тепле море)

V ГЕЙМ «ГОНКА ЗА ЛІДЕРОМ»

1. Як називається наш районний центр? (Яворів)

2. А обласний? (Львів)

3. Столиця України.( Київ)

4. Найбільша  річка України. (Дніпро)

5. Пам’ятка архітектури ХVII ст. нашого селища.(Церква Святої Параскевії)

6. Українська здравниця, яка знаходиться у нашому селищі.                         ( Санаторій «Шкло» )

7. Від чого походить назва селища Шкло? (Від річки Шкло)

8. Природне озеро на околиці селища Шкло.(Озеро Сива Вода)

9.Довжина річки Шкло.(76 км)

10. В яку велику ріку впадає річка Шкло?( В Сян)

11. Рідкісний птах, занесений в Європейську Червону книгу, котрий живе в Розточчі.  (Орлан-білохвіст)

12. Дерево, яке не скидає листя на зиму. (Дуб)

13. Скільки видів тварин, занесених в Червону книгу, живе в Розточчі?  (12)

14. Яке дерево охороняють в заповідному урочищі «Немирів»?  (Ялицю білу)

15. Перше мисливське господарство Розточчя. (Майдан)

16. Який птах першим відлітає у вирій? (Зозуля)

17. Який широковідомий звірок народжує своїх малят зрячими? (Заєць)

18. Хто хвіст залишає, як від ворога втікає? (Ящірка)

19. Виходець з Яворівщини, композитор, автор Гімну України. (Отець Михайло Вербицький)

20. Що спричинило екологічну кризу на Яворівщині? (Відкриття Яворівського об’єднання «Сірка» і Яворівського полігону)

 

ІV. Підведення підсумків гри. Визначення переможців.

 

                  

 

 

                                            Конспект уроку

з ЯДС ( 3 клас)

 

Тема. Люби і знай свій рідний край. Розточчя – перлина України.

Навчальні цілі:

   - узагальнити знання учнів з теми «Природні зони України»;

   - розширити знання учнів про природу, історичне минуле, культуру     Розточчя;

   - розвивати вміння узагальнювати, самостійно добирати матеріал з теми;

- виховувати любов і повагу до рідного краю.

Очікувані результати:

   - учні знають особливості природи рідного краю, водойми, 

     природні угруповання;

   - встановлюють та пояснюють в межах програми взаємозв’язки

     в природних угрупованнях;

   - вміють розрізняти найхарактерніші рослини і тварин природних

     угруповань рідного краю;

   - користуються додатковою літературою з метою пошуку нової

     інформації про об’єкти природи;

   - визначають заходи з охорони природи, свою участь у них;

   - дотримуються правил поведінки в природі; в доступній формі

     пропагують знання про охорону природи.

Обладнання: магнітофон, карти Розточчя і Яворівського району

                        Львівської області; ілюстрації із зображенням

                         рослин, тварин, культурного життя, національний

                         костюм, вишиті рушники, різьблення по дереву,

                         вироби з рогози.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (тестування).

1.    Яку зону називають Українським Поліссям:

а) степів;          б) мішаних лісів;            в) лісостепу?

2. Якої пори року степ нагадує різнобарвний килим:

а) восени;          б) влітку;                   в) навесні?

3. Зона лісостепу займає:

а) центральну частину України;

б) північну частину;

в) південну частину.

4. Який із цих птахів, що живуть у степу, занесений до Червоної книги України:

а) жайворонок;      б) перепілка;                в) дрохва?

5. Яку корисну копалину видобувають у Донбасі:

а) залізну руду;    б) кам’яне вугілля;          в) торф?

6. Заповідник Асканія-Нова знаходиться:

а) на Поліссі;      б) у Кримських горах;        в) в зоні степів.

7. Як називається найвища вершина Карпат:

а) Магура;          б) Лиса гора;                в) Говерла.

8. Нікітський ботанічний сад знаходиться:

а) в Криму;         б) в Карпатах;               в) в зоні лісостепу.

9. Більше половини всіх видів тварин України живе:

а) на Поліссі;       б) в Карпатах;            в) в Криму.

10. Ми живемо:

а) в зоні лісостепу;

б) в зоні степів;

в) на Південному березі Криму.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Вступне слово вчителя.

   - Ось уже кілька тижнів на уроках природознавства ми з вами вивчали тему «Природні зони України». Ви дізналися багато нового і цікавого про рослинний і тваринний світ України, про працю людей в різних куточках нашої держави.

    Проте ми не можемо обминути увагою і нашу маленьку  батьківщину, місце, де ми народися і живемо – наше рідне Розточчя, тим більше, що це один з найкрасивіших і найцікавіших куточків не тільки Львівщини, а й усієї України.

  Оголошення теми уроку.

    Отже, як ви уже здогадалися, сьогодні ми поглибимо свої знання про Розточчя, його історію, культуру, рослинний і тваринний світ, заняття населення.

     Утім урок у нас незвичайний. Ми з вами проведемо прес-конференцію. Клас перетворюється на конференц-зал. Ми з вами – журналісти і знаходимося в залі. А за столом присутні «фахівці» з різних галузей. Вони підготували доповіді на задані теми. Журналісти уважно слухають, готують запитання, тому що їм потрібно буде писати статтю про Розточчя.

    Зараз я вас познайомлю з представниками різних галузей науки, які завітали до нас на прес-конференцію. ( Вчитель знайомить.)

 - Отож, вам слово, доповідачі!

 

IV. Ознайомлення з новим матеріалом.

 

Краєзнавець. 

 

    - Розточчя – порівняно маловідомий терен Львівщини. Сюди належать більша частина Яворівського і Жовківського районів Львівського області, а також східні землі Польщі.

    Розточчя – це лісиста височина на території України і Польщі, межа Середньої та Східної Європи, вододіл річок Сяну, Західного Бугу і Дністра.

    Там, де Розточчя розділяє басейни Чорного і Балтійського морів, розкинулася наша рідна Яворівська земля – справжня окраса Розтоцького краю.

    Середня висота українського Розточчя становить 350 м. Багато мільйонів років тому тут було тепле море. Про це свідчать поклади вапняку. На глибині моря (де тепер знаходяться Шкло, Краковець, Городок) осіли глинисті намули, з яких тепер виготовляють керамзит, цеглу.

    А 500-600 тис. років тому територія Розточчя була повністю покрита льодовиками. Внаслідок цього підземні води в околицях Шкла і Немирова збагатилися цілющими сірководневими сполуками.

    У Розточчі є досить багато невеликих річок. Найвідоміші – річка Шкло, яка впадає у Сян, річка Верещиця, яка несе свої води у Дністер, і – Біла, яка тече в Західний Буг.

    Учитель. Докладніше про деякі водойми нашого краю розкажуть нам гідрологи.

 

Гідрологи.

 

1-й учень. Я розповім про джерело Парашка, яке знаходиться на території селища Шкло.

    Джерело Парашка знаходиться на правому березі річки Шкло. Колись це був єдиний галицький гейзер. Джерело вибухало кожні

5-10 хв двома потужними струменями води, змішаної з піском. Висота струменів 250 років тому сягала 2,5 м, 100 років тому – 1м, 70 років тому – 0,5 м. Цікаво, що струмені води викидали вгору різні предмети, які кидали допитливі відвідувачі. Були сміливці, що пірнали у вир Парашки, але за весь час ніхто не втопився.

    Другою особливістю Парашки було те, що до 1914 р. у струмку водилась карпатська форель. Тут існувало одне з кращих форельних господарств Галичини.

    Цікава легенда про походження назви гейзера. Син князя Ростислава Святополк, ідучи війною на свого брата, зупинився біля джерела на перепочинок. Зацікавлений незвичним явищем, кинув у вир золотий хрестик. Ніхто із хлопців не ризикнув стрибнути за ним, лише дівчина Парашка пірнула у глибину. Подаючи князю хрестик, Парашка передала Святополку волю цариці русалок – не йти війною на рідного брата. Князь, зачудований сміливістю дівчини, одружився з нею. Княгиня Парашка прославилася добрим серцем і розумними вчинками. Перед смертю приїхала до джерела, названого її іменем, і кинула золотий хрестик у воду. Однак вир поглинув хрестик назавжди.

    2-й учень. Я розповім про озеро Сива Вода. Це озеро знаходиться північно-східніше санаторію «Шкло».

    Воно виникло 350 років тому внаслідок землетрусу, що призвів до западання піщаного пагорба й утворення озера. Озеро утворювалось джерелом Сива Вода. З глибини озера било сірководневе джерело, тому біля нього вода мала блакитний колір, а ближче до берегів – молочний. Температура джерела завжди становила +12* С, тому зимою тут мешкали водоплавні птахи.

    У 1966 р. в зв’язку з відкриттям Яворівського об’єднання «Сірка» джерело й озеро зникли. Нині озеро поступово відновлюється.

 

Фахівці з охорони природи.

 

1-й учень. Рослинний світ Розточчя надзвичайно різноманітний. Тут переважають буково-соснові, дубово-буково-соснові і букові ліси. 80 видів рослин, які трапляються в наших лісах, занесені до Червоної книги України. Це анемона звичайна, первоцвіт весняний, конвалія, латаття біле, фіалка триколірна тощо. Зустрічається у Розточчі таке рідкісне дерево, як ялиця біла. Це хвойне дерево заввишки 25 м з червонуватим стовбуром. Зовні ялиця схожа на звичайну ялину, лише шишки в неї не висять, а дивляться вгору. Коли така шишка осипається, залишається оранжевий стержень. У ялиці білої цінна деревина, а з живиці виробляють цінні смоли.

   2-й учень. У Розточчі сприятливі умови для існування багатьох тварин. Тут знайшли притулок зайці, козулі, лисиці, дикі кабани. Зустрічаються лосі. В Розточчі живе 12 видів тварин, занесених до Червоної книги. З них особливо цінними є чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст і кречет.

   Хочу докладніше розповісти про загальновідомого звіра, популярного героя казок та мисливських історій – зайця. Поширена думка, що заєць усього боїться. Але заєць аж ніяк не боягуз. Звичайно, в разі небезпеки заєць, як і будь-який звір, утікає. Але коли на нього нападає яструб, заєць обертається, стрибає назустріч, б’є і дряпає лапами або падає на спину і відбивається ними. Кігті в зайця досить гострі, від них може дістатися і собаці, і небезпечному лису. Зайці самовіддано захищають зайченят. Почувши крик зайченяти, зайчиха поспішає йому на допомогу, малих нападників відганяє, а увагу більших відвертає на себе.

   3-й учень. Хоча тваринний світ Розточчя досить багатий і тепер, але в давнину він був надзвичайно багатий. У розтоцьких лісах полювали королі Вази, Собеські, Сакси, Петро І і Йосиф ІІ. Одне з мисливських угідь знаходилося біля Шкла.

   У ХVII ст. в Розточчі було багато оленів, лосів, тарпанів, водилися навіть зубри. Дуже славилися фореллю і раками розтоцькі ріки Шкло і Верещиця. А в Янівському ставі тисячами виловлювали щук і линів.

   Наприкінці ХІХ ст.. у Розточчі дозволялося полювання на серн, диких кабанів, лисиць, вовків, борсуків, фазанів,рябчиків, орлів та інших тварин, оскільки в лісах їх водилося дуже багато.

   Першим мисливським господарством Розточчя був Майдан. Майдан був закладений ще в ХІХ ст.. бароном Буолем. У Майдані барон створив перший орнітологічний музей Львівщини, який налічував 40 експонатів місцевої авіфауни. Барона Буоля можна назвати першим природоохоронцем Розточчя.

   4-й учень. Охороні природи Розточчя в наш час надається особлива увага. В Розточчі охороняється багато природних територій.

      Це – Яворівський національний природний парк, який займає     площу 7 тис. га.

   У 1984 році створений Державний заповідник «Розточчя», його площа – 2 тис. га. Тут охороняється майже 2 тис. видів рослин і тварин. З 1997 р. діє орнітологічний заказник «Чолгинський», у якому охороняється від 50 до 110 тис. птахів, з яких 23 види занесено до Червоної книги України.

   Заповідне урочище «Немирів» створене для збереження ялиці білої.

  

Представники Міністерства культури

   1-й учень(одягнений в національний костюм).Населення Розточчя має своєрідну культуру. Навіть національний одяг відрізняється деякими елементами, наприклад, вишивкою (демонстрація).

   Віддавна жителі Розточчя оселялися на розсипаних у лісах хуторах. Залишки старих гребель з рештками млинів, сліди колишніх каменоломень, вапнярок, штолень розкажуть про традиційні заняття мешканців Розточчя.

   Розточчя було центром церковного дерев’яного будівництва. На початку ХХ ст. найбільше дерев’яних церков Галичини знаходилося на Яворівщині. Це були монастирі у Черниляві, Смолині, Лелехівці, Страдчі, а також церкви у Потеличі та Вороблячині – перлини української дерев’яної архітектури.

   2-й учень. Історія Розточчя пов’язана з багатьма видатними особистостями. Вулиці Жовкви і Яворова пам’ятають українських гетьманів Б. Хмельницького і І. Мазепу, польських королів – Яна ІІІ Собеського, Августа ІІ, шведського короля Карла ХІІ, російського царя Петра І.

   Вихідцями з Яворівщини є Осип Маковей – український письменник, Михайло Вербицький – композитор, автор Гімну України, Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, Роман Шухевич – головнокомандувач УПА.

   3-й учень. Надзвичайно розвинене народне мистецтво Розточчя. У кераміці, різьбі, у виготовленні дерев’яних виробів, плетінні з лози, рогози, соломи прославилися яворівські і жовківські умільці.

   Художня обробка дерева посідає особливе місце у списку декоративних ремесел Розточчя. Народні митці оздоблювали свої вироби (скрині, мисники, шкатулки, тарелі, дитячі іграшки) різьбленням і розписом.

   Збереглися і розвиваються традиції плетіння виробів з рогози – кошиків, жіночих сумочок, капелюхів, чоловічих кашкетів, тапочок.

  Лікар

   Мінеральні води Розточчя мають чудодійні властивості. Перші згадки про організоване лікування в околицях Шкла і Немирова належать до XV ст. Вже тоді лікарі зазначали, що шклівська вода придатна для лікування «французької» хвороби.

   Жодні найновіші ліки не можуть допомогти хворим так, як мінеральна вода «Нафтуся» та грязі шклівських і немирівських оздоровниць.

  

   Економіст

   Розточчя багате на корисні копалини – нафту, газ, сірку, торф, вапняки, глину, пісок.

   У 60 – 80-х роках економіку регіону визначав гігант хімічної промисловості – Яворівське об’єднання «Сірка». В 1965 році засновано місто сірчаників – Новояворівськ. Розвиток хімічної промисловості на Яворівщині спричинив екологічну кризу. Було знищено сотні гектарів родючих земель, знизився рівень підземних вод, що призвело до осідання грунту, утворення земельних зсувів, відходами сірчаного виробництва забруднилося навколишнє середовище.

   На зміну колишньому гіганту хімічної індустрії України відкриваються нові підприємства,  які формують сучасну економіку регіону. Це акціонерні товариства «Явір», «Металопластмас», «Укр-ПАК», трикотажна фабрика, підприємства, які виготовляють паркет, металочерепицю, шпон, зошити, пінопласт, будівельні блоки тощо.

   На землях Розточчя вирощують жито, картоплю, буряки, льон. Розвинене тваринництво, птахівництво.

 

   Учитель. Ми прослухали доповіді наших науковців. Можливо, у журналістів виникли запитання з теми. Вони можуть їх поставити нашим науковцям. (Учні ставлять запитання, на які «фахівці» дають відповіді.)

 

V. Підбиття підсумків уроку.

    Домашнє завдання.

     - Тепер журналісти одержують карточки із записаною на них темою, на яку вони повинні вдома написати статтю.

     Доповідачі мають інше завдання, їм потрібно буде намалювати представника тваринного або рослинного світу Розточчя.

    

Закінчити наш урок я хочу віршем Л. Забашти «Дивосвіт».

                   Дивосвіт, дивосвіт…

                   Хто придумав оцей світ?

                   Землю красну отаку

                   У зеленому вінку,

                   Всі ці квіти і ліси,

                   І пташині голоси?

                   Ліс і річка, і поля –

                   Це ж усе моя земля!

 

     Сонце, вітер, гори, луки, ріки, ліси, звірі, птахи, комахи – все це природа. Це дивосвіт, яким наділено нашу планету Земля. Це – наше багатство, наше благо, наше здоров'я. Тож будемо берегти і примножувати багатства природи!

            Звучить пісня «Одна калина» (сл. В.Куровського, муз. Р.Квінти).

                    Рослинний і тваринний світ Розточчя

                                     

                                          Конспект уроку

з ЯДС (3 кл.)

 

   Тема. Підсумки екскурсії «Природні угруповання рідного краю.

            Охорона природи».

   Навчальні цілі:

           - закріпити знання учнів про природні угруповання рідного

             рідного краю;

           - розширювати уявлення учнів про ознаки пір року;

           - перевірити, на якому рівні в учнів сформовані вміння вести

             спостереження за живою і неживою природою;

           - розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові

             зв’язки, узагальнювати і робити висновки про певні

             закономірності в природі;

           - виховувати спостережливість, допитливість, любов до

             природи.

   Очікувані результати:

           - учні засвоїли поняття «природне угруповання», знають

             природні угруповання рідного краю;

           - виявляють пізнавальний інтерес до природи рідного краю;

           - беруть посильну участь у охороні і збереженні рослинного

             і тваринного світу своєї місцевості.

   Тип уроку: урок – ділова гра.

   Матеріали і обладнання: картки для групової роботи;

             фотографії із рідними краєвидами;  гербарні

             зразки рослин; ілюстрації із зображеннями рослин і тварин

             різних природних угруповань; малюнки і фотографії рослин

             і тварин, занесених до Червоної книги України; кросворди;

             пам’ятки.

 

Хід уроку

 

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Хвилинка «Календаря природи».

                   Вже листочку в брунечці обридло:

                   З бруньки ж нічогісінько не видно.

                   Він товчеться в бруньці і бурмоче,

                   Він на волю, непосида, хоче.

                                                   (Ірина Жиленко)

   - Поясніть ці рядки з вірша Ірини Жиленко.

   - Які весняні зміни в живій і неживій природі ви бачите?

   - Чи впливають ці зміни на ваш настрій?

   - Якою була середня температура повітря протягом минулого тижня?

   - Коли протягом тижня температура була найвищою? Найнижчою?

   - Чи спостерігались опади? У якому вигляді?

   - Які переважали вітри?

   - Які інші явища ви помітили?

   - Народ говорить: «Весна – наші батько й мати, а як не посієш – не будеш збирати». Поясніть цю народну мудрість.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

   - Що таке природне угруповання?

   - На які групи поділяються живі організми в природному угрупованні?

   - Які природні угруповання ви знаєте?

IV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

   - На минулому тижні у нас був урок-екскурсія «Природні угруповання рідного краю». Вашим завданням було поспостерігати за рослинами і тваринами різних природних угруповань, знайти у довідниках, Інтернеті, енциклопедіях назви рослин і тварин нашої місцевості, які вам досі невідомі, дізнатися більше про лікарські рослини, які ростуть у наших лісах, на луках, болотах, а ще пригадати представників флори і фауни, які стають рідкісними.

   - Сьогодні ми ще раз здійснимо мандрівку по рідному краю, але уявну. Ми помилуємося прекрасними краєвидами,які нас оточують,і переймемося проблемами рідної природи. 

   - Отже, починаємо.                                                         

V. Ділова гра.

    В ч и т е л ь.  У рідному краї і серце співає,

                           Лелеки здалека нам весни несуть,

                           У рідному краї і небо безкрає,

                           Потоки, потоки, мов струни, течуть.

                           Тут кожна травинка і кожна билинка

                           Вигойдують мрії на теплих вітрах,

                           Під вікнами мальви, в саду материнка,

                           Оспівані щедро в піснях.

                                                    (М. Бакай)

   - Кожен з нас відчуває гордість за красу і велич нашої України, нашої Батьківщини. Але для кожного з нас Батьківщина починається з рідного порога, з благословення найрідніших людей, які нам передали всі природні багатства, а ми повинні зберегти їх і передати все це нашим нащадкам – дітям, онукам.

   Мандруватимемо ми сьогодні у поле, в ліс, на річку, озеро, на луки. Але мандрувати одному важко, сумно. Нема з ким поспілкуватися, поділитися враженнями. Тому я пропоную вам утворити групи, де можна буде відчути дружнє плече, коли виникнуть проблеми, чи запропонувати свою послугу іншим, поділитися своїми знаннями, продемонструвати свої вміння.

   Отже, сядьте у 4 групи за однаковими картками, які вам запропоновані. А тепер оберіть собі лідера.

 

    1.   Зараз виконуємо перше завдання. За запропонованими словами, які надруковані на ваших картках, дайте назву вашій групі.

   (1 група – бруньки, березовий сік, пролісок, підсніжник, зелена травичка, граки, шпаківня, Великдень.

   2 група – вода, відпустка, ягоди, тепло, шкільні канікули, відпочинок, капелюх, спека, пляж, гроза, пташенята, Івана Купала.

   3 група – фрукти, овочі, урожай, бабине літо, хризантеми, пожовкле листя, вирій, дощі, гриби, Покрови.

   4 група – сніг, холодно, іній, кучугури, завірюха, годівничка, зимова сплячка, снігурі, Різдво.)

 

   2.  Групи називають себе («Весна», «Літо», «Осінь», «Зима»). Вчитель вручає карточки з назвами груп.

   - Як бачите, ми мандруватимемо не тільки в просторі, а й у часі. Мандрівку свою ми починатимемо із весни, і не тільки тому, що зимові холоди аж надто дошкуляли нам цього року, а й тому, що ще наші далекі предки літочислення починали з весни, з березня, коли пробуджується природа.

 

   3. – Але ми з вами знаємо, що в «природи немає поганої погоди». Та все-таки перед початком мандрівки було б добре знати, яка погода нас чекатиме. Тому зараз для вас наступне завдання – пригадайте якнайбільше народних прикмет, за якими можна передбачити погоду відповідно своєї пори року.

   Навесні

·      У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

·      У квітні вітер із південного заходу – чекай тривалої погоди.

·      Чим більше соку в березі, тим кращий урожай.

·      Гроза на початку квітня – на тепле літо.

·      Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.

·      Коли на Юрія (6 травня) дощ і грім, то буде радість людям усім.

 

   Влітку

·      Ластівки почали гнізда вимощувати – на стійке тепло.

·      Багато хрущів – на сухе літо.

·      Зацвіла шипшина – почалося літо.

·      На який бік лягають спинами коні і корови – звідти жди вітру.

·      Якщо на Мокія (24травня) дощ – на мокре і холодне літо.

·      Перед негодою гусінь не залишає гнізда.

 

   Восени

·      Червоний місяць – на вітер, блідий – на дощ.

·      Якщо до 5 жовтня листя з берези ще не впало, то сніг ляже пізно.

·      Якщо 20 жовтня земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

·      Якщо 4 листопада небо заплаче, то слідом за дощем прийде зима.

·      Якщо на Дмитра (8 листопада) замерзла земля і дме холодний вітер,- снігу не буде до Нового року.

·      Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

 

   Взимку

·      Який перший день грудня, така й уся зима буде.

·      Грім узимку – на сильні вітри і сніг.

·      Сніг лапатий – на негоду і мокречу.

·      Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху.

·      Придивіться до візерунків на шибці. Якщо їх гілки спрямовані вгору – морози триватимуть, а коли вниз – буде відлига.

·      На Старий Новий рік (14 січня) негода – буде в полі урода.

·      Коли на Стрітення (15 лютого) півень нап’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці.

·      Хоми Весногрія (21 лютого). Прийшов Хома, вважай – зими нема. 

 

4. – Молодці, як бачимо, погода нам сприяє. І ми виходимо в поле, за яким тягнуться луки, а далі ліс, де нас зустрічають їх жителі: рослини, комахи, птахи, звірі.

   І наступне наше завдання  - вікторина.

ВІКТОРИНА

Весна

1.    Яке дерево,як і береза, дає солодкий сік? (Клен)

2.    Який птах, за народним повір’ям, останнім прилітає із вирію? (Зозуля)

3.    Доповніть приказку: «Восени бджола жениться, а навесні - …» (джміль).

4.    Листочки яких дикорослих рослин можна вживати у їжу? (Кропива, кульбаба, щавель).

5.    Який родич лелеки звичайного живе у наших лісах і потребує охорони? (Лелека чорний)

6.    Корисна комаха,що має назву небесного світила. (Сонечко)

Літо

1.    Лісова сестра полуниці . (Суниця)

2.    Як сплять кажани? (Вниз головою).

3.    Яке дерево зацвітає найпізніше? (Липа)

4.    Широковідома лікарська рослина, яка лікує від «тисячі хворіб». (Звіробій)

5.    Чи п’є жаба воду? (Ні. Потрібна вода надходить через шкіру тварини).

6.    Яких безногих ящірок, що живуть у наших лісах, ви знаєте? (Веретільниця, жовтопуз).

Осінь

1.    Як називається житло лисиці?(Нора).

2.    Найдружніші птахи. (Горобці, чайки,ластівки, шпаки).

3.    Які представники живої природи можуть замінити людині м'ясо? (Гриби: білі, шампіньйони).

4.    Де сплять вужі? (В норах, під пеньком).

5.    Якого птаха підтримує хвіст під час сидіння? (Дятла).

6.       Загадка

Теплий вітер повіє, дрібний дощик посіє,

З неба сонце засяє,- в траві гуска зростає:

Гуска біла-біленька, під шийкою темненька;

В неї ніжка немита, до землиці прибита. (Печериця).

 

Зима

1.    Найдовговічніше дерево української флори. (Дуб)

2.    Які птахи виводять пташенят  взимку? (Шишкарі)

3.    Які трав’янисті рослини залишаються зеленими навіть під снігом? (Суниця, барвінок, копитняк).

4.    Тварина, яка спить на спині. (Борсук).

5.    Які дерева не знають листопаду? (Сосна, ялина)

6.    Дикорослі кущі, стебла яких вкриті колючками, а плоди є кормом для зимуючих птахів. (Глід, шипшина).

 

5.  – Подорожуючи лісом, полем, лугом, ми не всіх їх мешканців побачили. Деякі «хатинки» стояли пусткою або були зруйновані, багатьох квітів, кущів і дерев стало обмаль. І причиною цьому ми, люди, які своїми необдуманими вчинками, господарською діяльністю винищуємо цілі види рослин і тварин. Наступне наше завдання називається «Жителі Червоної книги». Впізнайте і назвіть ті рослини і тварини, які запропоновані вам на карточках.(Див. додаток)

 

6. – Молодці, я бачу, що ви добре знаєте рідкісні рослини і тварини нашого краю.

   Ми вже досить довго з вами мандруємо, напевно, ви вже притомилися. Зараз на цій чудовій  квітучій галявині ми трішки відпочинемо. Але і відпочинок у нас буде не звичайний, а творчий. Чуєте, як дзвінко, на різні голоси нас вітають пташки? Нехай зараз кожна група підбере якнайбільше прикметників і дієслів, які б характеризували пташок у різні пори року.

 

7.   – Поки ми з вами відпочивали, ви, напевно, вже оглянули галявину і побачили, скільки тут рослин, які завжди стають у пригоді, коли ми нездорові. Весна, літо, осінь – пори року, коли ми заготовляємо лікарські рослини, зима – коли найбільше їх використовуємо. Останнє наше завдання – якнайшвидше розгадати кросворд «Лікарські рослини». Переможе та група, яка першою назве ключове слово. («Рослини»). (Див. додаток)

 

8.  – А зараз час повертатися додому. Ми з вами добре відпочили, я дякую вам за співпрацю, мені було дуже приємно спілкуватися з вами. На згадку про сьогоднішній урок я хочу подарувати вам вірш і пам’ятку про правильне поводження в природі. (Див. додаток).

                                       * * *

         Поглянь, дитино, на бездонне небо.

         А он тополі в небо потяглись.

         Для щастя зовсім небагато треба,

         Лише навколо себе придивись.

         І ти побачиш сонячне проміння,

         Що поміж листям лине до землі,

         І луг зелений росяний в цвітінні.

         Кружляють в синім небі   журавлі.                                                                                                                             

         А скільки звуків, щебету і співу!

         Навколо все звучить, стрічає день.

         Іди і ти по цій землі щасливо,

         Радій, всміхайся і співай пісень.

         Бо ти живеш! Ти на Землі – людина!

         Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.

         І пізнавай цей світ щодня, невпинно,

         І бачити красу навколо вчись.

 

VI. Підсумки ділової гри.

Додаток

Кросворд «Лікарські рослини»

1)   Мене люблять дівчата, вплітають у вінки, ворожать: «Любить – не любить». Багато хворіб лікую.

2)   Мій чай синього кольору, солодкий і без цукру. Моїм чаєм лікують хвороби нирок.

3)   Мене в народі звуть «топтун». Я рослина тепла, лагідна, росту при дорозі.

4)   А я – дерево. З мого цвіту бджоли збирають дуже смачний мед.

5)   Одна із рослин – символів України.

6)   Латиною я -  «календула». А яке ім’я я ще маю в Україні?

7)    Я – колючий кущ, прабабуся троянди. Мої плоди багаті на

     вітамін С. Моїм  чаєм лікують хвороби печінки, нирок, простудні             захворювання .           

 

 ПАМ'ЯТАЙ:

1.  Кожен зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним

ми дихаємо, без  нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

2.  Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!

3.  Гриби, отруйні для людини, для лісових мешканців — ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший, в ньому краще й швидше ростуть дерева. Не знищуй неїстивних грибів!

4.  Не галасуй у весняному лісі, не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка, які вона насиджувала, захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голоси лісу!

5.  Якщо ти знайшов гніздечко — не зачіпай, бо пташка може покинути його, навіть, якщо там відкладено кілька яєць. Поспостерігай за гніздом потайки, і ти помітиш багато цікавого.

6.  Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди.

7.  Найсмачніша і найкорисливіша вода — джерельна. Подивися, як схиляються над джерелом трави і квіти, кущі й дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур. Не скаламуть же і ти джерела! Охороняй його чистоту ! Чиста вода — велике багатство.

8.  Ти хочеш принести додому лісові квіти? Зривай їх перед тим, як ітимеш додому, і пам'ятай: скромний, невеличкий букет — ознака гарного смаку й свідомості людини, бережливості, доброти. А про що свідчить оберемок лісових квітів?

9.  Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити — роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітуючих дерев, кущів!

10.         Рана на рослині — рана на живому. Якщо ти назбираєш букет лісових суниць, знай — скільки гілочок у букеті, на стількох рослинах залишилися рани, і всі вони довго хворітимуть, а багато й загине.

11.         Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Байдужість, що призвела до пожежі, — злочин і перед природою, і перед людьми. Простеж, щоб у лісі не залишилося навіть іскри від багаття.

12.         Покинута консервна банка, скло можуть поранити лісового звіра і призвести до його загибелі. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі. Не залишайте після себе сміття в лісі! Нехай твоє місце відпочинку буде чистим. Рештки їжі залиши для пташок на сухих сучках, для звірів — на пеньку, для комах— на землі.

Природа щедра до нас. Що ми маємо — усе від неї. Ти відплати ш своєю добротою, увагою, чесним доводженням, і вона стане ще щедрішою.

Конспект уроку

з ЯДС (3 клас)

 

Тема. Екскурсія в ліс з метою виявлення змін, що відбулися в          

           природі восени.

Навчальні цілі:

-       ознайомити учнів з ознаками осені в лісі і з’ясувати їх причини;

-       ознайомити з типовими місцевими рослинами, тваринами та їх пристосуванням до умов життя в лісі;

-       виховувати дбайливе ставлення до природи, естетичні почуття.

Очікувані результати:

-       учні знають умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;

-       групи рослин (мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;

-       групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;

-       деякі ознаки пристосування тварин у природі.

 

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Підготовка до екскурсії.

1.    Бесіда.

-       Яка зараз пора року?

-       Назвіть основні ознаки осені.

-       Яка зараз осінь: рання, золота чи пізня?

-       Що змінилося в рослинному і тваринному світі з приходом осені?

2.    Ознайомлення з метою екскурсії.

   Учні читають запитання, записані на дошці, на які вони мають відповісти під час екскурсії.

1)   Які зміни відбулися в природі? Які ознаки осені ви побачили?

2)   Як змінився ліс порівняно з літом?

3)   Які причини цих змін?

4)   Які листяні і хвойні дерева ростуть в лісі?

5)   Спостерігати за поведінкою тварин (птахів, комах, павуків та ін..) в лісі.

6)   Під час зупинок послухати, які звуки чути в лісі.

7)   Знайти рослини, які цвітуть восени, і назвати їх.

  

   Виконати таку роботу:

1)   Зібрати рослини для гербарію.

2)   Уважно оглянути кору на стовбурах дерев. Якщо там заховалися або відклали яйця комахи-шкідники, знищити їх

 

ІІІ. Проведення екскурсії.

Зупинка 1. Перед тим, як увійти в ліс, учнів зупиняю і нагадую, як треба себе поводити в лісі ( не ламати гілок, не руйнувати мурашників, не галасувати і т.д.).

 - Які кольори переважають в осінньому лісі? Чому змінився колір порівняно з літом?

   - Які ознаки осені ви помітили по дорозі до лісу?

Зупинка 2.  На галявині збираю учнів і проводжу бесіду за спостереженнями учнів, уточнюю їх знання про ліс.

   Запитання:

-       Які дерева переважають у нашому лісі?

-       За якими ознаками ви розпізнали дерева?

-       На яких деревах і кущах дозріли плоди? Які вони?

   - Кожне дерево має свої особливості й пристосування до умов життя. Так, сосна невибаглива до ґрунтів, але любить світло. Тому в лісі в неї відмирають нижні гілки. Ялина, навпаки, тіневитривала, тому її крона майже лежить на землі. У сосни за рік наростає лише один ярус гілок. От якщо перелічити всі яруси, можна дізнатися, скільки років дереву. У хвойних дерев є одна цікава особливість. Хто назве її? Спробуйте розтерти хвоїнку між пальцями і понюхайте її. У хвойних лісах легше дихати. Вони очищають повітря від шкідливих бактерій. Недарма санаторії для хворих на легені будують там, де є хвойні ліси.

   Зупинка 3. «Під шатром дерев ростуть…» ,-і пропоную учням закінчити речення, назвати кущі лісу, розповісти, чим вони відрізняються від дерев.

   У кущах дрібні птахи в’ють гнізда, ховаються від хижаків. Майже всі кущі лісу використовують як лікарські рослини. Так, під час простудних захворювань найкраще пити чай із малиновим варенням.

Чай із гілочок малини має приємний смак і корисний для здоров’я.

А скільки ліків дістають із калини, глоду, ліщини, бузини й інших кущів! Горішками ліщини люблять ласувати не тільки люди, а й різні мешканці лісу.

   Зупинка 4. На цій зупинці учні знайомляться з травами. З приходом осені в багатьох трав’янистих рослин дозрівають плоди, і тільки деякі з них продовжують цвісти. Це кмин пісковий, суховершки звичайні, фіалка триколірна, деревій. Більшість лісових трав – багаторічні рослини. У їх кореневищах, цибулинах відкладаються про запас поживні речовини. Є серед них і вічнозелені: копитняк, суниці лісові та ін.

   Зупинка 5. Спостереження за поведінкою тварин (птахів, комах, павуків)

   - Чи чути восени спів птахів у лісі? Чому?

   - Які птахи залишаються зимувати у нас?

   - Багато птахів з настанням холодів переселяються ближче до людських жител. Їх треба підгодовувати (синиць, повзиків, дятлів, пищух). Для зимової підгодівлі можна використовувати гарбузове, конопляне, кавунове та динне насіння, яке заготовляємо ще восени, а також несолене сало, кістки, крихти білого хліба, залиті будь-яким жиром.

   Восени життя в мурашниках завмирає. Ось біля старого пенька з південного боку пірамідкою здіймається мурашник.  Південний бік мурашника похиліший, ніж північний. Це й зрозуміло, адже мурашки люблять сонце. Горбик на поверхні – це тільки частина мурашника. В  ґрунті знаходиться його підземна частина з великою кількістю ходів, галерей, спеціальних камер, комор.

   Від кожного мурашника в усі боки тягнуться ледве помітні стежки, якими мурашки виходять на пошуки їжі і будівельного матеріалу. Стежки ці особливі, пахучі. Як би далеко не забігала мурашка, вона безпомилково знайде дорогу додому, хоч бачить погано і зовсім не чує.

   Підраховано, що мурашки одного мурашника за рік можуть знищити 20 млн. комах. А в кожному мурашнику живе близько        300 тис. особин.

   Мурашки підлягають охороні.

   Восени в лісі майже не побачиш павуків. Вони поховалися в щілинки, де будуть спати до весни.

   IV. Підсумки екскурсії.

   - Що таке ліс?

   - Які ознаки осені ви спостерігали в лісі?

   - Чому життя багатьох тварин пов’язане з лісом?

   - Чому ліс обов’язково треба оберігати?

   V. Завдання додому.

   1. Написати невелику розповідь «Осінь у лісі». 

   2. Збирати плоди та насіння для підгодовування птахів взимку.