Свято бабусь "Цілую бабусині втомлені руки..."
"Цілую бабусині втомлені руки..." Вчитель. Не за ггорами високими, не за морями гглибокими, а в райському куточку благодатної України жили працьовиті та життєрадісні люди. І народилися в сім"ях цих трударів доньки-зірочки. Пестили їх матусі, доглядали, і виростали дівчата вродливі і працьовиті. І почали задивлятися на них парубки - вибирати собі майбутніх дружин. Згодом були весілля, а потім святкували у молодих родинах породини синів та доньок. Ростили молодиці діточок, догоджали своїм чоловікам та свекрухам; працювали, не покладаючи рук. І трохи зів"яла їх врода, посмутніли очі, бо постукала вже в їхні двері осінь, і принесла сивину на скроні. А далі все знову відбулося, як у добрих українських казках: розправили молодиці плечі, посвітлішали їхні очі, випромінюючи тепло, ласку, радощі. У їх оселях з"явились маленькі сонечка, які, простягнувши рученята, ще невміло і зворушлив...